Велика бібліотека української літератури
Популярные материалы
» » Перспективи укладення франчайзингових угод в Україні

Перспективи укладення франчайзингових угод в Україні

Система ринкових відносин типу франчайзингу в даний час інтенсивно формується і в Україні. За оцінками Міністерства еко-номіки України, на сьогодні в Україні підписано більше вісімдеся-ти франчайзингових контрактів, третина яких стосується ринку нафтопродуктів, ще чверть системи fast food. Найбільші франчай-зори - Мак Дональдс, "Кодак", "Фуджі", "Білла", "Баскин & Ро-біне", "Альянс", "Швидко", "Ростикс", "XXI століття", "Uno momento" та ряд ін.
Франчайзинг дедалі ширше використовується при створенні технічних станцій обслуговування автомобілів, наприклад, ЗАЗ-Деу, автозаправних станцій, наприклад "ТНК-Україна", "Лукойл-Україна", магазинів автомобільних товарів та аксесуарів, мережа магазинів АТЛ, салонів краси, які іноді працюють не лише під тор-говою маркою, що створена для салонів краси, а й під торговою маркою, відомою споживачу. Як приклад можна навести торговель-ну марку "Тіко", що використовується для автозаправок, супермар-кетів та салонів краси, продажу товарів за каталогами. На сьогодні цей вид підприємницької діяльності використовується при розпов-сюдженні товарів з відомих каталогів "Отто", "Квеллі" та ін.
Успішно розвивають франчайзингову мережу в Україні також фірма "SPAR", російська фірма "1С" і українські підприємства ТОВ "Торгова марка Піцца Челентано" та Асоціація "МакСмак" (до речі, перші в Україні франчайзингові фаст-фуди). Діяльність цих франчайзерів слід розглянути докладніше.
У світі торгова марка " SPAR ", що заснована у 1932 р., є асоці-ацією незалежних оптових і роздрібних торговців (в основному продовольчими товарами) зі штаб-квартирою в Амстердамі. Цей ко-ординаційний центр надає ліцензії національним компаніям, що стають ексклюзивними представниками " SPAR ", у тій чи іншій країні, після чого самі одержують право пропонувати послуги на використання марок і технологій. Нині " SPAR " є найбільш масо-вим (за кількістю супермаркетів) магазинним брендом у світі: у ЗО країнах на п'ятьох континентах працює понад 17 тис. Магазинів - членів цієї асоціації, сумарний річний обсяг яких у 2000 р. склав 26 млрд. євро.
В Україні перший Із приватних супермаркетів, що працюють під маркою " SPAR " відкрито у травні 2002 р. в Києві поблизу стан-ції метро "Мінська". Площа магазину дорівнює 1, 2 тис. кв. м. Він належить до корпоративного формату Еиготагі (великий супер-маркет для сімейних покупок). У столиці планується щороку відкривати кілька супермаркетів, переважно форматів Еиготагі, а також " SPAR ". Отже, " SPAR " став другою (слідом за Billa) відо-мою іноземною маркою супермаркетів, що почала діяльність в Ук-раїні. Хоча порівняння з Billa (дочірньою компанією із 100% -- іноземним капіталом) не зовсім коректно. На відміну від Віїїа, "SPAR-Ukraine" стала національним відділенням, одержавши від міжнародної групи " SPAR " право на використання торгової марки в Україні. Власний "бренд" сприяє формуванню іміджу компанії, активізації діяльності у підвищенні якості товару, найшвидшому завоюванню довіри покупців, розвитку торгової мережі й одержан-ню прибутку.
Фірма "1С" спеціалізується на дистрибуції, виданні, підтримці і розробці комп'ютерних програм І баз даних ділового і домашньо-го призначення. Наприкінці 1993 р. фірма "1С" визначила, що пер-спективними секторами ринку стануть індивідуальне обслуговуван-ня користувачів облікових програм. У фірмі було прийняте рішен-ня не розвивати бізнес на основі створення ряду сервісних філій і відділень, а зберігати і розвивати бізнес своїх партнерів із викори-станням франчайзингової мережі. Із середини 1994 р. "1С" підпи-сує пробні франчайзингові договори і поступово формує нову впро-ваджувальну мережу. "1С" партнери починають проводити єдині семінари (маркетингові заходи) по всій країні -- водночас за од-нією програмою з централізованою рекламою.
У 1996--1997 рр. фірма "1С" розробила і впровадила не лише серії складних продуктів для комплексної автоматизації у точній відповідності з потребами підприємства, а й збільшила налагодже-ну франчайзингову мережу з 80 до 800 організацій. Особливістю 1998-1999 рр. стало створення субфранчайзингових структур і їхня спеціалізація за галузями - початок регулярного обслугову-вання клієнтів на основі використання інформаційно-технологічно-го супроводу.
Франчайзингова мережа практично без втрат обійшла кризу серпня 1998 р. Так, обсяг діяльності франчайзі щодо впроваджен-ня програм "1С: Підприємство" у 1998 р. склав близько $ 100 мли.
США, водночас, як обсяг продажів самої фірми "1С" досяг $ 17 млн. У 2000 -- 2002 рр. відбулося подальше удосконалення і роз-виток франчайзингової мережі. Для підвищення якості роботи франчайзі розробляються і впроваджуються нові навчально-методичні комплекси: "Типова система якості франчайзі", "Посібник із системи якості" (сертифікат із міжнародного стандарту ISO 9001), "Елементи технології стандартного впровадження", "Методичні ма-теріали для проведення обстеження", спеціальний CD ROM з інформацією в електронному вигляді.
Франчайзингова мережа розвивається як мережа сертифікованих підприємств, що здійснюють під маркою "1С" комплексні по-слуги з автоматизації облікової та офісної роботи з гарантованою якістю. На сьогодні кількість самостійних підприємств франчайзі в мережі зросло до 1600, причому близько 200 з них складають ук-раїнські підприємства. Причиною успішного розвитку цього бізне-су є підвищення вимог франчайзера до своєї діяльності.
Фірма "1С" поліпшує якість своїх рекламних заходів, здійснює франчайзі інформаційну, технологічну і методичну підтримку, розвиває у франчайзі почуття хазяїна власної справи і приналежності до великої родини, прагне укладати франчайзингові договори переважно з дилерами, які вже попрацювали з продукта-ми фірми "1С" і розуміють її бізнес.
Підприємство "Піцца Челентано" було відкрито у Львові в 1998 р. Формула бізнесу була успішна, потік клієнтів значно пере-вищив кількість місць у піццерії, прибутки зросли, незважаючи на різке падіння курсу гривні. З'явилося кілька пропозицій відкрити такі самі підприємства у Львові, Києві і Хмельницькому. Роботи з франчайзингового розвитку системи були розпочаті у 1997 р. З цією метою були отримані документи про пріоритет на авторство типового інтер'єра піццерії "Піцца Челентано" і відправлена иа реєстрацію до патентного відомства заявка па товарний знак "ІІііща Челеитано", розроблена схема навчання підприємств -- по-тенційних франчайзі, відпрацьовані вимоги до якості продукції.
У 1998 р. підприємство почало відпрацьовувати пробне функціонування підприємств франчайзингової мережі. При цьому франчайзингові платежі не бралися. Протягом 1999 р. були відкриті підприємства "Піцца Челентано" у Києві, Хмельницькому і ще одне у Львові.
Поєднання типового інтер'єра, системи обслуговулання, асор-тиментної програми, системи постачання, контролю, цінової як потенційних операторів франчайзингу, так і піратів, які бажа-ють повторити успіх, скопіювавши формулу які бізнесу підприємства. Цей факг став поштовхом до посилення роботи із за-хисту інтелектуальної власності, були внесені також серйозні ко-рективи у тактику і стратегію розвитку франчайзингу -- розробле-но ряд нових документів для діяльності типового підприємства і функціонування франчайзингової мережі в цілому, розроблена концепція нового напряму "Картопляна Хата".
Протягом трьох років в Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Вінниці, Миколаєві, Бердянську, Севастополі, Дрогобичі, Запо-ріжжі, Кам'янець-Подільському було відкрито по одному підпри-ємству, у Києві, Кривому Розі, Львові -- по три підприємства кон-цепції "Піцца Челентано" і "Картопляна Хата". Ведеться підготов-ка до відкриття ще 34 підприємств, у тому числі підприємства франчайзі у Польщі.
Не менш стрімкиі розвиток здійснила компанія "МакСмак". Зараз мережа піццерій "МакСмак" забезпечує роботою понад 300 осіб. Персонал - здебільшого молодь: при повній зайнятості працівник піццерії меже заробляти до 300 -- 320 грн. на тиждень. Крім дев'яти функціонуючих, ресторанів, компанія відкрила цех з виробництва замороженої піцци. Тут застосовують метод щоко-вого заморожування. Продукти, оброблені у такий спосіб, надов-го зберігають свої високі харчові якості. Компанія "МакСмак" пропонує два варіанти бізнесу на умовах франчайзингу, а також на безоплатній основі у вигляді виконання дистриб'ютерської підприємницької діяльності з використанням торгової марки "МакСмак" за умови реалізації у своїй піццерії готових піцц цієї компанії.
В Україні 29 грудня 2001 р. розпочала свою діяльність Асоціація роботодавців у галузі франчайзингу. Завдання цієї ор-ганізації -- представіяти інтереси підприємців та їх операторів, які використовують фраічайзингові договори у державних установах, надавати їм практичну допомогу при організації та просуванні на ринку. Одночасно з активною діяльністю на національних теренах Асоціація налагоджує зв'язки з іноземними та міжнародними асоці-аціями, вивчає досвід інших країн у франчайзииговій діяльності та нормативні засади останньої.
У такий спосіб і Україні франчайзинг активно розвивається. Найбільш охопленими франчайзинговими мережами є такі сфери бізнесу, як громадське харчування, роздрібна торгівля, послуги, автоперевезення та будівництво.
Функціонування фінансової сфери у країнах СНД у 90-і роки будувалося за принципами формування спекулятивних фінансових пірамід. Ця закономірність розвитку фінансових ринків може пе-рейти і на франчайзингові мережі, приводячи до формування "кон-цесійних пірамід" (об'єктивно їхня можливість закладена в суб-франчайзингу чи комерційній субконцесії). Наприклад, "Дока-ніцца" і "Дока-хліб" -- перші франчайзингові мережі, що з'явили-ся в Росії та Україні і зазнали поразки.
Захист економічних інтересів франчайзі залишається одним із головних завдань правового регулювання франчайзингу, оскільки і після укладання договору франшизи становище франчайзі зали-шається досить вразливим. Він зобов'язаний виконувати всі зумов-лені вказівки і вимоги франчайзера, якими б згубними вони для нього не виявилися. Так, франчайзер може встановити вищі рин-кові ціни на техніку й устаткування, що він надає франчайзі. Мо-же зажадати від останнього погодитися на пробний продаж своїх ще не перевірених ринком товарів без компенсації можливого збит-ку. Може "порекомендувати" йому внести добровільний внесок на проведення загальної компанії для розвитку бізнесу і т. д. Відмова франчайзі виконати кожну з подібних вимог служить для франчайзера законною підставою для розірвання договірних відносин. Нарешті, такою підставою без усяких наслідків для франчайзера мо-же стати оголошення франчайзі "неефективним" чи "неконкурентоспроможним". Настільки ж довільно франчайзер може вирішувати питання про поновлення договору франшизи після закінчення його терміну чи після продажі прав на франшизу третій особі, в яких франчайзі може бути життєво зацікавлений.
Правове регулювання відносин франчайзингу багато в чому має на меті вирівняти баланс можливостей сторін у договорі. У країнах, де немає окремого законодавства про франчайзинг, для захисту франчайзі використовуються традиційні принципи "сумлінності", "справедливості", "доброї волі", "чесної ділової практики" і т. п., всюди зафіксовані в загальному цивільному чи договірному законодавстві.
Значну роль у такому захисті відіграє суспільно-підприемницька інфраструктура фрапчайзингу -- система саморегулювання. Практично в усіх країнах з розвинутими відносинами франчайзингу створені й активно діють національні і міжнародні федерації й асоціації франчайзингу (чи франчайзерів), що керуються у своїй діяльності прийнятими ними етичними кодексами франчайзингу.
Як випливає із самих назв цих документів, вони ставлять за обов'язок учасникам подібних організацій дотримуватись "правил чесної гри" щодо франчайзі. Досягненню цієї мети сприяє створен-ня навколо франчайзингу атмосфери суспільної зацікавленості широкої дискусії, публікація численних спеціальних, у тому числі урядових, періодичних видань з аналізом стану франчайзингу в країні й у світі, популярних посібників з франчайзингу, наявність загальнодоступної статистики, широка реклама переваг франчайзингу в ЗМІ.
З іншого боку, франчайзер теж достатньо вразливий і потребує законодавчого захисту. На думку практиків-франчайзерів та юристів, найскладнішим моментом у законодавстві є невизначеність щодо обсягу інформації, яка підлягає розкриттю до підписання угоди. Продавець франшизи, розкривши ноу-хау, стає залежним від покупця, який, отримавши готовий і майже напевне успішний бізнес-проект, може йому ігє заплатити. До речі, зарубіжні ліцензійні та франчайзингові закони лей момент враховують досить ретельно.
Опанувавши технологічні тонкощі виробництва чи сервісу і навіть заплативши за це, за допомогою кваліфікованого юриста все одно можна нехтувати комерційними інтересами франчайзера, якщо він, звісно, не контролює бізнес франчайзі через кредити, заставу майна, приміщення, сервіс обладнання або ексклюзивні товарні поставки. Розірвати угоду можна, посилаючись на те, що вона була підписана без знання "суттєвих умов" (якими є технологічні подробиці і ноу-хау) або "під впливом помилки", що дозволяє у судовому порядку розірвати угоду і зобов'язати франчайзера повернути франчайзі виплачені йому гроші.
У 2001 р. Кабінетом Міністрів України було внесено до Верховної Ради України проект Закону України "Про франчайзинг". Метою проекту було законодавче регулювання відносин між суб'єктами госіюдарюнання щодо передачі прав на використання в господарській діяльності комплексу виключних прав власника на фірмове найменування, комерційну інформацію, ноу-хау і т. д. При аналізі проекту Закону в ньому були виявлені такі недоліки:
відсутні визначення ключових понять, що використовуються у франчайзингу:
ноу-хау, франшиза, територіальна франшиза, генеральна франшиза, субфранчайзинг, комерційна інформація, об'єкти виключних прав і т.д.; законопроект не узгоджений із законодавством у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
проект дублює розділи Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, не вносячи ніяких доповнень у регулювання франчайзингу;
пропонується багаторазова реєстрація франчайзиногового договору (у Департаменті інтелектуальної власності та органі, що реєструє суб'єкти підприємницької діяльності);
відсутні норми про регулювання переддоговірних франчайзингових відносин (з урахуванням проекту Типового закону про інформацію);
відсутні норми щодо розкриття інформації про запропоновану франшизу;
не передбачені питання економічного стимулювання франчайзингу, створення системи саморегулювання;
відсутні формулювання таких важливих понять франчайзингу: корисні моделі, формули, процеси, ноу-хау, процеси, що усуне можливості їхнього неоднозначного трактування податковими службами і зніме проблеми, пов'язані із застосуванням окремих податків, зокрема, ПДВ, податку на репатріацію, відобразити існуюче оподатковування франчайзингового бізнесу;
відсутність норми щодо регулювання міжнародного франчайзингу.
У цілому законопроект заслуговував підтримки, оскільки спря-мований на поглиблення і розвиток підприємництва, а також поси-лення захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Однак, внаслідок очікування прийняття ЦК України роботу над проектом Закону України "Про франчайзинг" було призупинено.
Отже, потреба розробки та прийняття Закону України "Про франчайзинг", який автори, рекомендували розробити ще у 1997 р., сьогодні стає ще більш актуальною. У цьому Законі необхідно передбачити всі юридичні аспекти взаємовідносин сторін і розвитку українського франчайзингу, які 6 відповідали міжнародним вимо-гам. Прийняття цього Закону дозволить створити прозорі ме-ханізми для становлення і розвитку франчайзингу, що значною мірою стимулюватиме створення національних мереж франчайзингу, залучення міжнародного франчайзингу, в тому числі із прямим кредитуванням проектів міжнародними фінансовими корпораціями.
Від якості та ефективності Закону України "Про франчайзинг", термінів його прийняття багато в чому залежатиме практич-ний розвиток франчайзингових мереж та їх роль в інноваційному розвитку економіки України.
При організації, плануванні І реалізації франчайзингу слід ро-зуміти питання руху коштів. Значні розміри оподатковування мо-жуть впливати на фінансове положення франч;йзера і його можли-вості фінансувати свої зобов'язання з доходів, одержуваних від франчайзі. Питання обліку, оподатковування мають враховуватися при реалізації національного і міжнародного франчайзингу. З ме-тою запобігання зайвих податкових витрат договір франчайзингу треба правильно структурувати, особливо щодо видів платежів.
Чинне українське законодавство не визначає особливостей опо-датковування франчайзингу. що відповідно до договору може поєднувати кілька господарських операцій (наприклад, рекламну підтримку, продаж устаткування, сировини, товарів зі знижками, передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності, лізинг основ-них коштів і т. д.)- Кожна така операція у рамках договору фран-чайзингу має свої особливості оподатковування. Тому податковий аналіз діяльності за договором франчайзингу слід проводити вихо-дячи з конкретних взаємин франчайзера і франчайзі і загальних положень податкового законодавства.
Варто розглянути деякі особливості оподатковування франчай-зингу основними податками, зокрема податком на прибуток, ПДВ і податком на репатріацію доходів нерезидента при реалізації най-важливішої його функції -передачі в користування на визначених умовах прав на об'єкти інтелектуальної власності (торгових марок, ноу-хау), що аналізувалися, а також досліджені нами можливості отримання пільг при здійсненні франчайзингових проектів із впро-вадженням та постачанням інноваційних продуктів або продукції.
Безумовно, найшвидшою формою франчайзингу є франчай-зинг бізнес-формату. Швидкий ріст (бум) фрапчайзингу бізнес-формату є результатом головним чином двох тенденцій, що прояви-лися одночасне. Перша -- зміщення в економіці США від виробництва товарів до надання послуг. Це стнорило середовище, що стимулює розвиток франчайзингу в сфері послуг, особлино тих, що відповідають сучасному стилю життя. Зокрема, послуги, що задо-вольняють потреби працюючих жінок, легко перейшли у франчай-зингову форму. Друга тенденція -більша кількість покупців фраишиз виявили, що франчайзинг бізнес-формату створює для них можливість стати підприємцями без ризику, який, як правило, тісно пов'язаній із заснуванням бізнесу. Чинником, що стимулює потенційних ділових людей займатися франчайзингом, є перевіре-ний часом франчайзинговий формат сам по собі, що дозволяє франчайзі купувати знання у компанії-засновника. Оскільки фран-чайзер має перевірену часом і діючу формулу успіху, то франчайзі може ввійти убізнес із значно меншими фінансовими вкладеннями, ніж він потребував би у разі незалежної діяльності
Франчайзинг, як система економічних відносин, у цих умовах займає своє власне специфічне місце, створюючи баланс між інтересами великого й малого бізнесу, з одного боку, і споживачами товарів і послуг – з іншого.
Франчайзинг сьогодні є однією з найбільш розповсюджених правових форм інвестування, особливо іноземного. Так за свідченням журналу “Діловий журнал” франчайзерів в Україні біля сімдесяти, причому тільки 20 із них – вітчизняні . У країні вже зараз існує чимало підприємств, що діють на умовах франчайзингових відносин. По оцінці Мінекономіки, кількість підписаних в Україні франчайзингових контрактів на сьогоднішній день наближається до сотні, причому третина з них стосується ринку нафтопродуктів, чверть – системи Fast food (швидкого обслуговування у сфері харчування)
Однак кількість франчайзингових контрактів зростає бурхливими темпами. Як стверджують експерти із франчайзингу, в Україні починається франчайзинговий бум. За свідченням одного з експертів Української біржі інтелектуальної власності “... сьогодні, з огляду на динаміку розвитку ринку АЗС і фастфудів, можна зупинитися на цифрі 550 франчайзі”
“Найбільш повно в Україні франчайзинг представлений у мережах АЗС (60 % ринку), фастфудів (20 % ринку), роздрібної торгівлі продуктами харчування, в автомобільних перевезеннях, поліграфії і туристичних послугах (20 %)”
На відміну від Сполучених Штатів Америки, де, як згадувалося вище,
Франчайзинг створює 13 % національного багатства, франчайзинг на Україні
не набув таких вражаючих масштабів. Втім певна кількість підприємств на
Україні досить вдало використовують франчайзинг. Одним з прикладів
створення української франчайзингової мережі може бути досвід СП
"Американська хімчистка" (ACI - American Clearens International), що
започаткувало свою діяльність 1994 року в Києві. Перші кілька років роботи
пішли на те, аби добре опанувати ринкову нішу, створити власну торгову
марку. Головний акцент - на високу якість обслуговування клієнтів, що
забезпечувалась використанням сучасного обладнання, найкращих хімічних матеріалів, ефективною організацією виробництва. Вже протягом першого року роботи кількість клієнтів сягнула 6 тис. осіб. Крім них, з'явились і колективні замовники: Посольство США, USAID, "Австрійські Авіалінії", ресторани "Рівер Палас", "Арізона", "Студіо" тощо.
Зміцнивши позиції на столичному ринку, компанія ACI розпочала активнуекспансію в інші регіони України. Але створення філіалів або дочірніх підприємств за межами Києва керівництво "Американської хімчистки" визнало недоцільним - через велику ймовірність того, що витрати на керування мережею регіональних структур могли перевищити очікуваний прибуток. Тож було взято на озброєння франчайзингову модель розвитку бізнесу. Адже франчайзер практично не ризикує створити конкурента власній справі - зазвичай чітко виражений локальний характер франчайзингових схем дозволяє спокійно співіснувати франчайз-партнерам у різних містах (важко припустити, що київська хімчистка відкриє свій приймальний пункт, скажімо, десь у Херсоні).
До речі, кількість приймальних пунктів, які "працюють" на одну
американську хімчистку, залежить від конкретних умов її діяльності.
Приміром, у Києві на один цех припадає до 20 таких пунктів, у Херсоні - 3-
4, у Дніпропетровську - близько п'яти. Загалом на сьогодні в Україні діють
вже 7 регіональних франчайзі "Американської хімчистки": у
Дніпропетровській, Луганській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській та
деяких інших областях. І це, за словами Юрія Спекторова, президента СП
"Американська хімчистка", - не межа, оскільки провадяться переговори ще з кількома потенційними франчайз-партнерами.
Визначивши модель франчайзингу, керівництво ACI почало її реалізацію:
розробили франчайзинговий договір, уклали дистрибуторські угоди з
провідними постачальниками обладнання для хімчисток. Особлива увага -формуванню франчайз-пакета, котрий включає в себе всі атрибути, необхідні для започаткування власного бізнесу під маркою "Американської хімчистки".
За словами Юрія Спекторова, "згідно зі світовою практикою, до
франчайзингового пакета входить певний набір послуг і дозвіл на
користування торговою маркою. Крім того, аби допомогти новоствореному підприємству зіп'ястися на ноги, ми надаємо кожному франчайзі перші півроку його діяльності ексклюзивне право на обслуговування "свого" регіону".
Ціна франчайзингового пакета, залежно від його комплектації, сягає від
58 тис. до 200 тис. доларів (80-85% від цієї суми становить вартість
обладнання). За оцінкою пана Спекторова, відкриття подібної хімчистки "з
нуля", та ще й самотужки, коштуватиме підприємцеві мінімум удвічі дорожче.
Термін окупності витрат для "середньостатистичного" франчайз-партнера ACI -18-20 місяців.
Що входить до франчайз-пакета СП "Американська хімчистка":
обладнання для чищення і прасування одягу (в різноманітних варіантах
комплектації, залежно від розмірів хімчистки);
рекомендації і технічні умови на проект розміщення і монтажу
обладнання;
технічна підтримка під час встановлення та налагодження обладнання;
дизайн інтер'єрів центрального приміщення і приймального пункту;
піврічний запас витратних матеріалів і хімікатів;
стартовий менеджмент і навчання персоналу;
виготовлення фірмової символіки для приміщень і службового
автотранспорту;
десять комплектів уніформи для обслуговуючого персоналу;
інформаційна, рекламна та маркетингова підтримка;
право на використання торгової марки
Безумовно цікавою є практика франчайзингу на теренах інформаційних
технологій. Типовий представник цього напряму бізнесу - російська фірма
"1С". Фірму "1С" засновано 1991 року, її спеціалізація - комп'ютерні
програми та бази даних. Наприкінці 1993 року стало зрозуміло, що з'явився
новий перспективний сектор ринку - індивідуальне налагодження та
обслуговування користувачів облікових програм. Простим рішенням для "1С" було б створити сервісні філіали і відділення, але зупинились на кращому варіанті - розвивати бізнес за допомогою франчайз-партнерів. Передбачалося, що підприємства-користувачі, які перебувають у процесі зростання, замовлятимуть франчайз-партнерам "1С" налагодження гнучких облікових програм згідно з індивідуальними вимогами, а франчайзі, в свою чергу, оплачуватимуть право використання торгової марки материнської компанії, технологічну підтримку, рекламу тощо.
Так виник "1С: Франчайзинг" - франчайзинговий проект з впровадження і
супроводження програм офісної автоматизації, в якому програмні продукти і партнерська мережа - дві нероздільні складові бізнесу. Оскільки прямих
західних аналогів такого бізнесу не знайшлося, опрацювання зайняло досить- таки чимало часу: лише з середини 1994 року почали укладати пробні франчайзингові договори і формувати партнерську мережу. Випробувавши систему відносин і проаналізувавши різні нюанси, з січня 1996 року вдалися до широкої "розкрутки" мережі "1С: Франчайзинг", і результати виявилися досить непоганими. Вже у першому літньому семінарі партнерів-франчайзі 1996 року брали участь понад 100 осіб.
Протягом 1996 року кількість франчайзі збільшилася з 80 до 414.
Сьогодні 1800 самостійних франчайз-партнерів (з яких понад 10 - в Україні:
у Києві, Львові, Одесі, Сумах, Рівному тощо) є опорою бізнесу "1С". На наш
погляд, франчайзинг - найкращий спосіб забезпечити високу якість робіт у
секторі послуг.
Економічний сенс франчайзингу полягає в поєднанні ефективності, енергії
і мобільності невеликого приватного підприємства та технологічних
досягнень, гарантій і розкрученої торгової марки великого постачальника.
Тільки невеликі приватні підприємства можуть приділяти належну увагу
потребам конкретного клієнта.А патронаж такої відомої фірми, як "1С",
переконує замовника: запропоновані йому рішення з автоматизації
удосконалюватимуться і підтримуватимуться на регулярній і довготривалій
основі.
Франчайзі також мають зобов'язання перед "1С": повинні щокварталу
сплачувати внесок у розмірі $100. Але ті фірми, які за квартал придбали не
менше 50 коробок, від нього звільняються. За останні три квартали через
кризу цю квоту знизили до 25 коробок. Понад 50% економічних програм "1С" і понад 90% мережних версій реалізуються саме через франчайзі.
Компанія "1С" рідко підписує франчайзингові договори з фірмами чи
приватними підприємцями, що з'являються "нізвідки". В основному франчайзі стають колишні дилери, які вже попрацювали з продуктами фірми "1С" і розуміють її бізнес. Досить легко на умови договору франчайзі погоджуються організації, які мають досвід аудиту чи консалтингу з обліку, пусконалагодження локальних мереж чи системної інтеграції, "коробкового" продажу програм чи комп'ютерів.
Під час кризи з'явилося чимало випадків формування франчайзингових
колективів із працівників навчальних закладів і комп'ютерних курсів,
відділів автоматизації банків чи розповсюджувачів правових інформаційних систем. До речі, франчайзі "1С" досить успішно "пережили" серпневу кризу 1998 року. Криза показала, що ринок конче потребує консалтингових послуг, - тимчасом як продажі "коробкових" програм та комп'ютерів зменшилися на 70-80%, кількість замовлень на послуги - лише на 25%. Між іншим, суміжні сфери - дилерство на теренах ПЗ та упроваджувальний франчайзинг - багато в чому схожі. Це висококваліфікована інтелектуальна праця, якою можуть займатися
одні й ті ж люди. Але є й істотна відмінність: якщо економіка дилерства -
це в своїй основі економіка торгівлі, то економіка франчайзингу - це
економіка послуг.
Як працює мережа "1С: Франчайзинг"
"1С: Франчайзинг" - це мережа самостійних незалежних підприємств, які
отримали сертифікат фірми "1С" на надання комплексних сервісних послуг з автоматизації облікової та офісної роботи, включаючи:
допомогу клієнту у виборі програмних засобів;
продаж та доставку програмних продуктів;
встановлення, налагодження і впровадження з урахуванням індивідуальних
особливостей діяльності підприємства;
обслуговування після продажу;
консультації і навчання користувачів.
Для успішного виконання цих функцій "1С" надає франчайзі методичну,
технологічну, інформаційну і рекламну підтримку, а також навчає й атестує
їх. Серед видів інформаційно-технологічної підтримки:
технологічне розсилання - щомісячний компакт-диск зі свіжими релізами
програм;
типові конфігурації, повідомлення з описанням поліпшень;
прайс-аркуші, інформаційні листи партнерам, новини і щоквартальний
каталог програмних продуктів;
методичні посібники;
демо-версії програмних продуктів, типові методики показу, слайди та
відео;
консультації електронною поштою (7000 звертань на місяць);
партнерський компакт-диск з рекламно-інформаційними матеріалами;
Web-сервер www.1c.ru тощо.
Серед інших також на Україні слід відмітити діяльність таких компаній
що використовують франчайзінг “Ростікс”, “Mc Donalds», «Coca Cola”, “СИНТ-Мастер”.
Аналізуючи стан франчайзінгових відносин на Україні дістаємося
висновку, що однією з основних рис, українського франчайзінгу є присутність
іноземного елементу. Це викликає певні правові проблеми:
а) з’ясування правосуб’єктності іноземної сторони;
б) правове регулювання і захист виключних прав промислової власності;
в) відповідність українського законодавства міжнародним нормам і
угодам.
Таким чином забезпечення правової охорони інтелектуальної власності, шляхом законодавчого врегулювання, та приведення законодавчої бази
франчайзінгу у відповідність з міжнародними угодами є невід’ємними умовами
просунення та розвитку франчайзінгу на українському ринку.
З 1 січня 2004 року в Україні набув чинності новий Цивільний кодекс, який передбачає такий вид договору, як комерційна концесія. Предметом його є право на використання об‘єктів інтелектуальної власності - товарних знаків, промислових зразків, винаходів, творів, комерційної таємниці, комерційного досвіду та ділової репутації.
Отже, можна говорити про те, що франчайзинг отримав нову правову оболонку у вигляді комерційної концесії. Сторонами такого договору можуть бути як юридичні, так і фізичні особи - суб‘єкти підприємницької діяльності. Договір має бути зареєстрований за місцем реєстрації власника прав (франчайзера) або, якщо він є нерезидентом, то за місцем реєстрації користувача прав (франчайзі).
Будемо сподіватися, що законодавче врегулювання відносин франчайзингу стане додатковим чинником розвитку цього механізму в нашій країні.
© 2014 - 2019 BigLib.info — это сокращение от Big Library (большая библиотека).
Целью создания этого сайта было сделать украинскую литературу доступной для всех, кто желает ее читать.
Использование любых материалов сайта без согласования с администрацией запрещено.
Обратная связь