BigLib.info
» » » Населення та його характеристика на прикладі України
Вернуться назад

Населення та його характеристика на прикладі України

Зміст
Вступ.
Населення та його характеристика на прикладі України.
Висновок.
Список використаної літератури.

Вступ
Україна – є однією з найбільших країн Європи як по території, так і по чисельності населення.
Основними чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності і напрямів, є соціально-економічні (розвиток та розміщення продуктивних сил тощо), природні та демографічні.
Регіональні особливості демографічної ситуації формуються під дію зовнішніх та внутрішніх чинників, у тому числі й природних умов, правових, моральних та релігійних норм, адміністративно-регулятивних актів, екологічних умов проживання тощо.
Природні фактори позначаються на процесі розселення внаслідок територіальних відмінностей природного середовища (поверхні, клімату, географічної мережі, корисних копалин, якості земельних ресурсів та ін.).
Населення характеризується, чисельністю населення, співвідношенням чисельності міських і сільських жителів, інтенсивності зміни кількості жителів сільських і міських населених пунктів, статево-віковою структурою, складом тощо. В свою чергу, просторові зрушення в порайонній організації виробництва та інших видах трудової діяльності мають прямий вплив на форми й територіальні особливості розселення людей, в значній мірі зумовлюють інтенсивність і напрям постійних і маятникових міграцій, призводять до зміни в питомій вазі міських і сільських жителів у всьому населенні України та її областей.


Населення та його характеристика на прикладі України.
Населення - є важливим показником для характеристики соціального ладу країни, її економічного і культурного рівня. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація її працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку .
Використовуючи такі джерела даних про населення, як перепис населення, а також матеріали поточної реєстрації розробляються такі питання :
1)чисельність населення та його розміщення на території
країни;
2)склад населення;
3)рух населення.
Чисельність населення є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів суспільного розвитку, і насамперед соціальних та демографічних. Чисельність населення не є стабільною величиною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних факторів.
Чисельність населення України за даними перепису населення в 2001 р. становить 48,4 млн. чол.
Починаючи з 1993 р. загальна чисельність населення України почала зменшуватись. На початку 1995 р. чисельність населення була майже такою ж, як у 1990 р. Причиною зменшення кількості населення в державі є не соціальні катаклізми або природні катастрофи, а ті соціально-економічні та демографічні особливості, які склалися в Україні на сучасному етапі розвитку.
Аналіз демографічного потенціалу полягає у вивченні сучасної чисельності населення і трудових ресурсів та прогнозу їх чисельності на перспективу. Аналізується статево-вікова структура населення, фахова, освітня і культурна структура трудових ресурсів, а також купівельна спроможність населення, традиційні навички, ціннісні орієнтації.
Прогноз чисельності населення здійснюється різними методами. Однак найпоширеніший з них – метод лінійної функції :
N t=No*( 1+kt ) , де
No –початкова чисельність населення ;
Nt – чисельність населення через t років ;
k– середньорічний приріст населення ;
t – період прогнозування .
Найважливішим показником динаміки чисельності населення є показник природного приросту населення. Динаміка природного приросту населення залежить від рівнів народжуваності і смертності. Приріст населення- це різниця між кількістю народжених і померлих за певний період.
Коефіцієнт народжуваності :
n=(N/(T*S))*100 , де
N – кількість народжених ;
T – період прогнозування ;
S – середня кількість мешканців регіону за період Т.
Коефіцієнт смертності :
m=(M/(T*S))*1000, де
М- кількість померлих.
Коефіцієнт природного приросту :
Кпр=((N-M)/(T*S))*1000.
Народжуваність – найдинамічніший показник, бо саме вона впливає на зміну природного приросту .
Значне зниження народжуваності та зростання смертності населення зумовлені погіршенням умов його життя. Велику роль відіграє і складна екологічна ситуація, яка особливо загострилась після аварії на ЧАЕС. Усі регіони зазнали впливу радіоактивного забруднення, що підтвердилось різким підвищеням смертності. Найвища вона серед осіб старших вікових груп. Досить високою в Україні є смертність дітей у віці до одного року.
Зниження природного приросту спричиняє деформацію вікової структури населення, зумовлює зниження природного приросту трудових ресурсів. ’’Старіння’’ населення призводить до збільшення економічного навантаження на осіб у працездатному віці.
Національний склад населення та рівень його життя.
На даний час в Україні проживає понад сто національностей. Понад 7,5 млн. українців проживають у близькому зарубіжжі і майже 4 млн. в далекому зарубіжжі. Чисельність українців в Україні становить близько 73 % усього населення. Решта населення – росіяни (близько 22%), євреї ( 1%), білоруси, молдавани, поляки, болгари та ін.
Для оцінки рівнів регіонального економічного розвитку населення використовують показник господарського освоєння території, що відображає величину виробленого сукупного продукту на 1 км.кв. території. Індекс освоєння території визначається і за рівнем заселення, валової продукції промисловості й сільського господарства, протяжністю транспортних артерій.
Рівень життя характеризується рядом синтетичних показників, до яких належать фонд споживання у використовуваному національному доході, реальні доходи населення, номінальна заробітна плата працівників і службовців, доходи селян від громадського господарства, обсяг роздрібного товарообороту.
Підвищення рівня життя населення залежить від раціонального використання трудових ресурсів, що відображено і в затратах живої праці на виробництво відповідної продукції.
Статево-вікова структура населення.
Статево-вікова структура населення є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо можливої зміни динаміки чисельності в майбутньому.
В Україні проблема статево-віової структури населення мають значні регіональні відмінності. Так ці проблеми діаметрально протилежні в Закарпатській і в Донецькій областях. Певні особливості є і у сільській та міській місцевостях, зокрема, в більшості сільських адміністративних районів України природного приросту практично немає, а в багатьох спостерігається процес депопуляції. Це означає, що в таких районах коефіцієнт народжуваності менший від коефіцієнта смертності. На даний час в селах різко погіршується вікова і статева структура населення.
Середній вік мешканця України -36,5 років, але водночас вік міського жителя становить 34,8, а селянина – 39,8 років. Наймолодше населення у Закарпатській області – 32,3 років, найстаріше – у Вінницькій – 38,9. Середній вік мешканця Одещини – 35,9 років.
Важливу роль у природному відтворні населення відіграє саме характер вікової структури населення. Характерною особливістю сучасної вікової структури населення України є зниження частки дітей в загальній чисельності населення. Це свідчить про те, що в нашій країні на сучасному етапі розвитку склався звужений тип відтворення населення. Причому сільське населення, судячи з його вікової структури, має менші можливості з міським щодо активізації відтворення нових поколінь.
Важливим фактором подальшого економічного та соціального розвитку країни є співвідношення між основними віковими групами населення – до працездатного, працездатного та старшого за працездатний. Аналіз вікової структури населення України за останні десятиріччя показує істотне зменшення чисельності та питомої ваги дітей у віці до 16 років у загальній чисельності країни. Дещо зменшується чисельність та питома вага осіб працездатного віку (чоловіків у віці 16-59 років і жінок – 16-54 роки ). Чисельність населення країни у віці, старшому за працездатний, постійно зростає. Все це свідчить про старіння населення.
Населення є джерелом ресурсів праці. Трудові ресурси- це частина населення України, яка має необхідний фізичний розвиток, здоровя, освіту,професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільно-корисною діяльністю. До трудових ресурсів України , належить працездатне населення у працездатному віці. На сьогоднішній день нижня межа працездатного віку встановлена 16 років, а верхня – 55 років для жінок, 60 років для чоловіків. До трудових ресурсів налнжать пенсіонери, зайняті у виробництві, а також підлітки віком 14 – 15 років, які з різних причин працюють у сфері матеріального виробництва або у сфері послуг.
Для характеристики населення країни і його змін велике зна-
чення має показник розміщення населення по території країни
( по районах, областях).
Просторове розміщення населення характеризує такий по-
казник як густота населення.
Густота населення – це кількість жителів на 1км2 території.
Що стосується України , то вона належить до країн з високою щільністю населення. Густота населення в країні становить 83 чол. на км. кв. Розміщення населення по території певною мірою відповідає особливостям розміщення виробництва та природно-ресурсного потенціалу.
Найменша щільнісь населення характерна для Українського Полісся та півдня. Тут вона становить менше 60 чолю на км.кв. Все це обумовлено певними природними особливостями цієї території. Найвища густота населення на сході країни, де вона перевищує 130 чол. на 1 км.кв., а в донецькій області сягає 190 чол. на км.кв. Висока щільність характерна і для західних областей. Зазначені особливості розміщення населення в Україні є значною мірою результатом регіональних особливостей динаміки його чисельності, що склалася в результаті відмінностей природного руху та еміграційних процесів.
Система розселення населення – це територіально цілісні і функціонально взаємопов’язані сукупності поселення. Для характеристики розміщення населення використовують поняття “розселення”. Розселення є міським і сільським. Основними чинниками розселення є соціально-економічні, природні і демографічні.
За ступенем розвитку і територіальним охопленням системи розселення поділяються на :
локальні системи, які охоплюють відносно невелику територію (в Україні це може бути область).Центром локальної системи є найбільше функціональне місто.
Регіональні системи, які розміщуються на досить великих територіях. В Україні вони включають населення кількох областей.
Найбільшою формою розселення є мегаполіс, що виникає в разі зрощування кількох міських агломерацій.
Міське населення. Містом вважають населений пункт, який виконує промислові, транспортні, культурно-торгові та адміністративні функції, а населення переважно складається переважно з робітників, службовців та членів їх сімей.
За кількістю жителів міста поділяються на :
-малі (до 50 тисяч);
-середні (50 -100 тисяч );
-великі (100-500 тисяч );
-дуже великі (500- 1000 ) ;
-міста мільйонери.
В малих містах проживає 31,3 % міських жителів, в середніх – 11%, в містах мільйонерах – 21,6 %. Кількість міського населення в регіонах України неоднакова. Так, в Донецькій області 90 % населення проживає в містах, в Львівській – 61 %.
Сільське населення. На сучасному етапі розвитку територіальної організації суспільства питання сільського розселення є дуже актуальним. Чисельність сільського населення постійно зменшується. В 1913 році його частка становила 81 % , а в 2000 - 32 %. Сільське населення переважає у Вінницькій (53 % ), Закарпатській ( 61 % ) ; найменша частка сільського населення в Донецькій ( 10 % ), Луганській ( 14 % ) областях. Зараз в Україні налічується 28775 сіл. За кількістю жителів села поділяються на :
малі (до 500 чол.) – 57,7 % ;
середні (500 – 1000 чол. ) – 22,4 % ;
великі ( понад 1000 чол. ). – 19,9 % .
Переважна більшість населення проживає у великих і середніх селах. Половина малих сіл країни знелюднена. На сучасному етапі в селах залишаються на постійне помешкання люди старшого віку.
Сільське розселення зазнало змін через хибну аграрну політику, а також важкі умови життя та важка праця. Відсталість сфери послуг і побуту спонукали до масових виїздів, особливо молоді не лише з села, а й за межі країни, що призвело до знелюднення українського села.
Сільське розселення може якісно відродитися лише на основі докорінної зміни виробничих відносин на селі і приватизації землі.
Міграція населення та її види. Міграція – це переміщення населення з постійного місця проживання, пов’язане з перетином певних меж. Більшість мігрантів – це економічно активне населення та населення молодих вікових груп, що мають середню та вищу освіту. За останній період стали поширені маятникові міграції – регулярне переміщення населення з одного населеного пункту в інший на роботу або на навчання без зміни місця проживання.
Демографічна політика України скерована на підвищення природного приросту населення за рахунок народжуваності. Для цього матерям, які народжують дитину, надається допомога, додаткова відпустка тощо. Однак ці заходи мало ефективні і не можуть розв’язати демографічні проблеми України.
Висновок
Отже, населення – це природно-історична сукупність людей, яка формується і безперервно відтворюється як у процесі самого виробництва так і життя. Населення - основний фактор господарства.
Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація її працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку країни в цілому .
На даний час, в Україні поширене таке негативне явище як депопуляція, тобто смертність перевищує народжуваність, особливо це характерне для сільської місцевості. Чисельність населення країни у віці, старшому за працездатний, постійно зростає. Все це свідчить про старіння нації. Державі потрібно негайно вирішувати це питання за допомогою будівництва і впровадження в дію низку об’єктів сфери послуг, соціально-економічної інфраструктури, вжиття заходів, спрямованих на зменшення відпливу населення, закріплення молоді на селі.

Список використаної літератури :
1. Алаєв Є.Б. соціально – економічна географія. 2002.
2. Качан Є.П. ,,Розміщення продуктивних сил України “. К.- 1998.
3. Сімків Л.Є. ,,Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка “. Івано-Франківськ 2003.
Скачать
Рефераты по географии Зміст Вступ. Населення та його характеристика на прикладі України. Висновок. Список використаної літератури. Вступ Україна – є однією з найбільших
Оценок: 4264 (средняя 5 из 5)
© 2014 - 2020 BigLib.info