BigLib.info
» » » Інформаційні системи в туристичній галузі
Вернуться назад

Інформаційні системи в туристичній галузі

ЗМІСТ
1. WEB-браузери: Netscape Navigator та Microsoft Internet Explorer
Браузер (англ. browser – оглядач) – програма перегляду контенту (вмісту) ресурсів World Wide Web всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет.
Найбільш популярними браузерами на сьогоднішній день є програми Netscape Navigator та Microsoft Internet Explorer. Слід зазначити, що історично ці програми не були першими браузерами мережі Інтернет (на відміну, наприклад, від програм NCSA Mosaic та Lynx, які надалі втратили популярність і сьогодні мають статус так званих “альтернативних” браузерів), але вийшли вперед завдяки реалізованим в них технологічним новаціям та продуманій маркетинговій політиці.
Першою у “технологічний відрив” пішла програма Netscape Navigator. Сталося це в середині 90-х рр. ХХ ст., коли в Інтернеті були наявними два завершених стандарти мови HTML – 1.0 та 2.0.
Для подальшого розвитку цієї мови було запропоновано кілька шляхів: перший з них - HTML+ позиціонували в якості бази для наступної версії HTML 3.0 розробники браузера Arena. Саме в цьому варіанті мови були визначені таблиці, стилі і математичні формули. Іншим напрямком розвитку HTML стали так звані розширення Netscape Extensions. Спочатку ця специфікація розвивала синтаксис HTML 2.0 убік більш виразних засобів подання документів: можливість зміни фону, вирівнювання тексту, обтікання графіки текстом і т.п. Розширення Netscape Extensions були запропоновані компанією Netscape Communication і реалізовані в програмі Netscape Navigator версії 1.1 і вище. Фактично, якщо HTML+ був спрямований на розширення HTML убік реалізації публікацій науково-технічного характеру, то Netscape Extensions розвивали HTML убік рекламно-видавничої діяльності.
На сьогоднішній день Netscape Navigator - це браузер номер один у Internet. Головною його перевагою є найбільш гнучке подання Web-сторінок за рахунок використання Netscape Extensions. Саме в цій програмі вперше з'явилися можливості центрування елементів сторінки щодо границь робочої області вікна програми, створення вкладених таблиць, управління розміром і кольором шрифту, мерехтіння тексту, обтікання графіки текстом і багато чого іншого. Серед основних досягнень необхідно згадати фрейми, додаткові вікна та динамічне оновлення документів.
Фрейми - довгоочікувана багатовіконність, що дозволила вирішити відразу безліч проблем, пов'язаних з розробкою документів. У першу чергу, забезпечується можливість одночасної роботи з текстом, меню і графікою. Фрейм дозволяє використовувати фрагменти тексту що часто зустрічаються, наприклад постійну заставку як окремий фрейм. Якщо раніш потрібно було постійно вставляти в текст готові частини сторінки, що з'являються на початку і в кінці кожного документа, то тепер це можна було зробити за допомогою фреймів. При цьому фрейми залишаються дуже органічним рішенням - документ із фреймами є просто варіантом позиціювання простих HTML-документів.
Додаткові вікна - це тісно пов'язаний із фреймами механізм. Але якщо сторінка з фреймами поділяє робочу область Navigator на кілька частин, не виходячи за межі вікна програми, то у випадку додаткового вікна розроблювач сторінки Web має можливість відкрити нове вікно Navigator і тим самим додати перегляду як би новий вимір. Такий напрямок інтерфейсу лежить у руслі розробки багатовіконних інтерфейсів гіпертекстових систем.
Динамічне оновлення документів - це можливість побудови сторінок, що оновлюються в реальному форматі часу і, якщо дозволяє швидкість лінії зв'язку, засіб реалізації простої мультиплікації. В даному випадку використовується тег META з атрибутом HTTP-EQUIV, у якому вказується порядок звертання Navigator до сервера за оновленим документом.
В середині 90-х рр. активно включилася в справу розробки програм-браузерів й компанія Microsoft, що запропонувала вільно розповсюджуваний браузер Internet Explorer. Важливим представляється той факт, що Microsoft не просто намагалася підтримувати чужі розробки (а усі описані вище переваги Netscape Navigator були з часом реалізовані й в Internet Explorer), але і сама запропонувала нові розширення мови, що стосуються головним чином можливостей розробки мультимедійних сторінок.
Ця програма прекрасно пристосована до особливостей Win32 і реалізувала ряд нових мовних можливостей. Головним чином це стосується фонового звуку (атрибут SОUNDу тега BODY) і форм. Зовсім очевидно, що компанія Microsoft, по-перше орієнтується на величезну армію користувачів своїх ОС і свої ж програмні продукти, реалізовані як засоби розширення можливостей демонстрації HTML-сторінок. Такий підхід дотепер неодноразово приводив до успіху, а критична маса користувачів Windows відігравала вирішальну роль у конкурентній боротьбі.
На завершення потрібно сказати, що браузер Netscape Navigator традиційно був попереду програми Internet Explorer стосовно технологічних новацій, але переважання одного з цих продуктів на кожному конкретному ринку залежить більшою мірою від маркетингової політики фірм-виробників цих програм, ніж від їхніх функціональних можливостей. Так, міцні позиції Netscape Navigator в США значною мірою пояснюються купівлею компанією Netscape Communicator одного з найбільших провайдерів Сполучених Штатів – фірми America Online (1998 р.), широка ж розповсюдженість Internet Explorer серед користувачів країн СНД пов’язана з більш раннім виходом русифікованої версії цього продукту (1995 рік; Netscape Navigator – 1998 рік).
2. Використання пошукових систем
Пошукові системи – це сукупність спеціалізованих програмних засобів для здійснення пошуку гіпертекстових документів (деякі пошукові системи дозволяють здійснювати пошук також по документах в форматах DOC, RTF, PDF тощо).
Пошукові системи переглядають сторінки, розміщені в Інтернеті, і складають індекси використовуваних слів. Користувач вводить потрібне слово, набір слів або логічний вираз, і за його запитом пошукова система видає список посилань на сторінки, в яких це слово використовується.
Одним з основних елементів пошукових систем є індексатор (іноді використовується термін “павук”) – програмний модуль, що періодично сканує Інтернет для збирання даних про стан інформаційних ресурсів.
Ці дані використовуються для формування і оновлення індексу – масиву даних пошукової системи, який слугує для пошуку адреси інформаційного ресурсу. Основні складові індексу – це прямий та інвертований списки, що встановлюють відповідності між пошуковими термінами і документами, які їх містять.
Третій елемент пошукової машини – апарат пошуку, що безпосередньо забезпечує роботу користувача з індексом. Під цим терміном розуміють інформаційно-пошукову мову системи, інтерфейс користувача і механізми здійснення запитів до індексної бази.
Для того, щоб не збільшувати розміри словників та індексів, введене таке поняття, як вага терміну. Вона визначається в процесі індексування і залежить від методу індексування, котрий використовується даною пошуковою системою.
Методи індексування поділяються на статистичні, теоретико-інформаційні та імовірнісні.
В статистичних методах документи розглядаються як точки в інформаційному просторі. Чим ближче групи термінів, що складають документи, тим ближче знаходяться точки, що їх відображають. В якості термінів індексації обираються ті, що знижують щільність простору документів.
Теоретико-інформаційні методи ґрунтуються на припущенні, що найбільшу інформаційну цінність подають слова, що зустрічаються найменш часто. Для оцінки корисності терміну застосовуються концепції теорії інформації.
Імовірнісні методи передбачають наявність певної навчальної множини документів для оцінки релевантності результатів обробки запиту. Навчальна множина застосовується для обчислення вагових коефіцієнтів, які отримуються шляхом оцінки умовної імовірності входження терміну в даний документ у випадку його релевантності (або нерелевантності). На основі цих коефіцієнтів визначається вага терміну.
При побудові індексу реальні документи замінюються пошуковими образами документів. При індексуванні нетекстової інформації в пошукові образи входять головним чином універсальні адреси ресурсів, у випадку новин й поштових списків – поля Subject та Keywords. Зі слів, що складають HTML-документи в пошукові образи зазвичай входять ті, що мають найбільшу вагу.
Формальну релевантність обчислює система, на основі чого ранжується вибірка знайдених документів. Реальна релевантність – це оцінка самим користувачем цінності знайдених документів.
Часто пошукові системи не включають певні слова в свої індекси або можуть не включати ці слова в запити користувачів. Такими словами (стоп-словами) зазвичай вважаються прийменники або просто дуже часто використовувані слова. Не включають їх заради заощадження місця на носіях.
Хоча з технічної точки зору механізми функціонування пошукових систем є достатньо складними, користування ними кінцевим споживачем інформації не викликає складнощів навіть у початківців. Інтерфейс систем пошуку зазвичай включає поле введення тексту та кнопку початку пошуку - “Найти”, “Search” (можна також розпочинати пошук по натисканню клавіші Enter). Отже, найпростіший спосіб знайти інформацію в Інтернеті – ввести слова, які ідентифікують інформацію з даної теми у відповідне поле пошукової системи і натиснути клавішу Enter. Більшість пошукових систем пропонують також можливості здійснення точного пошуку (з мовою запитів). Його сенс в тому, щоб включати відшукуванні слова у логічні вирази, що показують місце цих слів відносно одне одного, їх місце в структурі документу і т. ін. Основою мови запитів є так звані булеві оператори порівняння (AND, OR, XOR, NOT), однак їхні русифіковані найменування й правила введення в запити можуть істотно розрізнятися від однієї пошукової системи до іншої.
Список використаних джерел
Симонович С., Евсеев Г., Алексеев А. Общая информатика. – М., 1998.
Экономическая информатика / под ред. П. В. Конюховского, Д. Н. Колесова. – СПб., 2001.
Скачать
Рефераты по информатике ЗМІСТ 1. WEB-браузери: Netscape Navigator та Microsoft Internet Explorer Браузер (англ. browser – оглядач) – програма перегляду контенту (вмісту)
Оценок: 452 (средняя 5 из 5)
© 2014 - 2020 BigLib.info