Велика бібліотека української літератури
» » Операційна система MS DOS

Операційна система MS DOS

Комп'ютер — це обчислювальна система, яка складається з апаратної частини і програмного забезпечення. У програмному забезпеченні виділяють прикладне і системне забезпечення.

Прикладне програмне забезпечення — це сукупність програм, що використовуються безпосередньо для розв'язування конкретних задач — роботи з текстами, виконання наукових та інженерних розрахунків, управління виробничими процесами, управління інформаційно-довідковими системами тощо.

Системне програмне забезпечення включає операційні системи та інструментальні засоби (системи програмування). Системи програмування є засобами для розробки як прикладного, так і системного програмного забезпечення комп'ютерів.

Операційна система являє собою сукупність програм, які забезпечують управління роботою апаратної і програмної складових комп'ютера, координують їх взаємодію. Таким чином, операційна система організує роботу комп'ютера, контролює виконання всіх програм і використання всіх пристроїв комп'ютера, тобто ресурсів системи. Управління операційною системою здійснюється за допомогою спеціальної системи команд, які задаються користувачем.

Дуже поширеною операційною системою є розроблена фірмою Microsoft дискова операційна система MS-DOS для IBM–сумісних персональних комп'ютерів. Структура MS-DOS подана на рис. 1.

При вмиканні комп'ютера операційна система завантажується до його пам'яті з твердого або гнучкого диска, після чого комп'ютер готовий до роботи. При потребі можна перезавантажити операційну систему, натиснувши кнопку RESET на системному блоці або комбінацію Ctrl-Alt-Del на клавіатурі. Процес завантаження проходить так: BIOS — базова система введення-виведення (комплекс програм, записаних у постійному запам'ятовувальному пристрої (ПЗП) комп'ютера при його виготовленні) — перевіряє працездатність пам'яті і підключеного до комп'ютера обладнання.

Потім вона шукає програму початкового завантаження (завантажувач), яка розміщується завжди в першому секторі нульової доріжки диска або дискети (завантажувальному, або ВООТ-секторі), і зчитує її в оперативну пам'ять. Потім BIOS запускає цю програму і вона починає переписувати в пам'ять файли операційної системи.

У системному файлі введення-виведення IO.SYS містяться додаткові програмні засоби введення-виведення, які після завантаження постійно знаходяться в оперативній пам'яті. IO.SYS дає можливість враховувати особливості конкретної операційної системи, організовувати роботу з деякими додатковими зовнішніми пристроями, а також усувати помилки програм початкової BIOS, розміщеної в ПЗП. Коли IO.SYS починає працювати, він шукає файл CONFIG.SYS, що містить допоміжну інформацію про те, які додаткові пристрої мають бути підключені при завантаженні операційної системи.

Для забезпечення роботи кожного пристрою існує своя програма, яка називається драйвером. Драйвери стандартних пристроїв містяться у файлі IO.SYS. Команди для запуску додаткових драйверів, що зберігаються в окремих файлах, а також команди встановлення параметрів операційної системи містяться у файлі CONFIG.SYS. Якщо цей файл не знайдено, то параметри системи встановлюються автоматично (за умовчанням).

Комплекс програм, який міститься у файлі MSDOS.SYS, дозволяє управляти оперативною і дисковою пам'яттю та організацією обчислювального процесу.

Одним із головних завдань операційної системи персонального комп'ютера є розподіл дискового простору. При цьому реалізуються такі принципи:

1) усі файли даних зберігаються в секторах стандартного розміру;

2) сектори виділяються в разі потреби;

3) забезпечується логічний зв'язок між секторами, який дозволяє користувачеві не турбуватися про те, на скільки частин система поділила його файл і де ці частини розміщені;

4) кожний диск містить кореневий каталог, в якому зберігається список розміщених на диску файлів та підкаталогів.

Підпрограми, що містяться у файлі MSDOS.SYS, також управляють проходженням програм, які запускаються користувачем комп'ютера — завантажують ці програми у пам'ять, контролюють їх виконання та завершення.Програма COMMAND.COM, яка називається командним процесором, зчитує команди, які вводяться з клавіатури, і виконує їх. Командний процесор поділяється на три частини. Його перша частина після завантаження постійно перебуває в оперативній пам'яті. Друга частина зберігається в пам'яті тимчасово і використовується для пошуку та виконання командного файла AUTOEXEC.BAT, у якому вказані програми і команди, що виконуються при кожному запуску комп'ютера, наприклад команда підключення драйвера клавіатури для роботи з українськими літерами. Після виконання файла AUTOEXEC.BAT процес завантаження завершується. Третя частина командного процесора містить таблицю основних команд операційної системи, а також інтерпретатор команд, який перетворює їх на виклики відповідних програмних засобів. Ця частина може бути вилучена з пам'яті при завантаженні інших програм, а при потребі вона повторно завантажується з диска.

Операційна система здійснює діалог з користувачем, видаючи йому запрошення для введення команд, аналізуючи команди і коментуючи свої дії. Запрошення, що з'являється на екрані дисплея після завантаження системи, має вигляд:

А:\> або С:\>

Весь процес діалогу користувача з комп'ютером — введення команд, повідомлення операційної системи про результати їх виконання — відображається на екрані дисплея.

Для виконання команди операційної системи слід набрати за допомогою клавіатури її ім'я та необхідні параметри, натиснути клавішу введення (Enter). Параметри, які задаються в команді, вказують, до яких об'єктів (файлів, каталогів тощо) застосовується команда, та конкретизують особливості її виконання.

Команди операційної системи поділяються на внутрішні і зовнішні. Деякі команди користувача, такі як type, dir, copy, командний процесор виконує сам. Такі команди називаються внутрішніми. Зовнішні команди реалізуються за допомогою окремих програм, які зберігаються у файлах із розширеннями .com, .exe або .bat. Для виконання зовнішньої команди, так само як і для запуску будь-якої іншої програми, крім імені потрібно вказати шлях до відповідного програмного файла. Шлях до файла можна не вказувати, якщо він знаходиться в поточному каталозі або цей шлях міститься у списку пошуку операційної системи PATH, який задається у файлі AUTOEXEC.BAT. Якщо задану команду не знайдено ні в таблицях команд системи, ні в каталогах, то видається повідомлення: «Неправильне ім'я команди чи файла» (Bad command or file name).

Створення і редагування файлів в операційній системі MS-DOS

Для спрощення роботи користувачів із комп'ютером в операційній системі MS-DOS фірма Peter Norton Computing розробила програму Norton Commander (скорочено NC), яка

набула великої популярності. Ця система, яка належить до так званих програм-оболонок, дала змогу замінити введення текстів команд простим натисканням однієї клавіші чи комбінації кількох клавіш. Команди в NC можна також вводити шляхом вибору їх із меню — списку команд, що відображається на екрані. Вибір команди з меню здійснюється встановленням курсору за допомогою клавіш управління курсором на потрібний пункт меню і натисканням клавіші Enter. Усі операції у NC можна також виконувати за допомогою маніпулятора «мишка».

Norton Commander наочно відображає зміст каталогів у двох прямокутних ділянках екрана, обмежених рамками. Ці ділянки називаються панелями. Подібні виділені ділянки різного розміру називаються вікнами і широко застосовуються при відображенні інформації на екрані.

Norton Commander дає можливість легко запускати програми, копіювати, перейменовувати, переміщувати, а також переглядати та редагувати файли і виконувати інші команди. Наприклад, щоб увійти до підкаталогу поточного каталогу, потрібно встановити курсор на його ім'я, яке відображається на панелі великими літерами, і натиснути клавішу Enter. Так само слід діяти, аби перейти до каталогу, що знаходиться на один рівень вище (для його позначення в операційній системі застосовуються дві крапки (..); в NC вони висвічуються у першій позиції кожного підкаталогу). Для запуску програми в Norton Commander також потрібно встановити курсор на ім'я відповідного файла з розширенням .com, .exe або .bat і натиснути Enter. Перехід з однієї панелі на іншу, тобто переведення курсора з панелі на панель, здійснюється клавішею Tab.

Хоча при роботі в Norton Commander користувач може у більшості випадків обійтися без набирання текстів команд, однак при потребі команди MS-DOS можна вводити у командному рядку, що знаходиться під панелями NC (рис. 2).

Для контролю команд, які задаються, і усунення помилок при їх введенні Norton Commander видає у вікні (яке з'являється, як правило, в центрі екрана) детальні коментарі та запити. Для підтвердження виконання команди потрібно вибрати варіант роботи (наприклад, «виконати» або «відмінити»).На панелях NC (рис. 11) показано кореневі каталоги двох розділів твердого диска С: і D: (логічних дисків). Над кожною панеллю вказується шлях до каталогу, зміст якого відображається у вікні. Курсором на правій панелі виділений каталог PICTURES. Останній рядок екрана містить меню, що відповідає функціональним клавішам від F1 до F10. Команди з цього меню можна вибирати мишкою. При роботі з клавішами цей рядок може використовуватись як підказ.

Розглянемо послідовні етапи роботи з файлом: створення, збереження, перегляд і редагування.

Створення текстового файла. Файл, що містить текстову інформацію (текстовий файл), можна створити за допомогою команди операційної системи

copy CON ім'я_файла

де CON — системне ім'я клавіатури при введенні та екрана дисплея при виведенні. Фактично дається команда копіювати «клавіатурний файл» у файл на диску. Файл набирається рядками, в кінці кожного рядка натискується Enter. Після введення останнього рядка треба спочатку натиснути клавішу F6, а потім Enter. На диску в поточному каталозі з'явиться файл із вказаним іменем. Такий спосіб створення файлів має обмежене застосування через те, що він не надає змоги вносити виправлення в рядки, які вже набрані.

Створювати текстові файли будь-якого розміру та редагувати, тобто вносити зміни до них, можна за допомогою спеціальних програм — текстових редакторів. Один із найпростіших редакторів входить до складу Norton Commander. Для створення за його допомогою нового файла треба одночасно натиснути клавіші Shift і F4 (далі одночасне натискування кількох клавіш позначається знаком « + » між їхніми позначеннями: Shift+ F4). У вікні, що з'явилося після цього, необхідно набрати ім'я створюваного файла. Екран очищається і можна набирати текст, додержуючи таких правил:

• у кінці рядка треба натиснути Enter;

• для вилучення неправильного символу зліва від курсора використовується клавіша — «(Backspace)»;

• для вилучення символу, на який указує курсор, використовується клавіша Delete;

• для переміщення по тексту можна використовувати клавіші управління курсором;

• вилучити рядок тексту можна комбінацією клавіш Ctrl + Y;

• вставити порожній рядок можна, натиснувши Enter у кінці попереднього;

• для виходу з редактора необхідно натиснути Esc або F10 і підтвердити збереження файла, вибравши команду «Save».

Додаткові відомості про роботу з редактором можна отримати, натиснувши клавішу F1, яка в різних програмах служить для виведення довідкової інформації (Help).

Виклик редактора, що входить до складу MS-DOS, здійснюється за командою edit. При цьому з'являється вікно з поясненням подальших дій: очистити екран для набору тексту натискуванням клавіші Esc, отримати допомогу натискуванням клавіші F1. Натискування клавіші Alt дозволяє ввійти до меню, розташованого у верхньому рядку екрана. Вибір із меню здійснюється клавішами управління курсором та Enter. При виборі певного пункту меню з'являється список можливих операцій, вибір із якого також здійснюється за допомогою клавіш управління курсором і Enter. Так, після закінчення набирання тексту треба вибрати пункт меню File, а в ньому — підпункт Save (зберегти на дискові) і ввести ім'я файла. Докладно роботу текстового редактора MS-DOS описано в наступному параграфі.

Перегляд файла. Часто потрібно лише переглянути вміст файла, не змінюючи його. Для цього необхідно підвести курсор до імені файла в каталозі і натиснути клавішу F3. Текст файла з'являється на екрані. Для припинення перегляду файла слід натиснути Esc.

Переглянути на екрані зміст текстового файла можна також за допомогою команди операційної системи

type ім'я_файла Наприклад, за командою

type read.me

буде виведено зміст файла read.me з поточного каталогу. Якщо скористатися цією командою для перегляду великих файлів, то практично нічого не можна побачити, оскільки виведення файла на екрані відбувається дуже швидко.

Щоб файл виводився на екран частинами, слід скористатися командою

type ім'я_файла | more

Для виведення наступної частини тексту треба натиснути Enter. Щоб вилучити з екрана панелі NC, які закривають виведений текст, треба натиснути Ctrl + О. Для відновлення панелей NC слід знову натиснути Ctrl + О.

Редагування файла. Для внесення змін у текстовий файл у редакторі NC потрібно натиснути клавішу F4, використовуючи такі самі правила, як і при створенні файла. Для редагування файла у редакторі MS-DOS потрібно задати команду операційної системи

edit ім'я_файла

або, викликавши редактор командою edit, увійти в пункт меню «File» і вибрати підпункт «Open» (відкрити файл), після чого ввести ім'я файла.

Копіювання, переміщення, перейменування і відновлення файлівФорматування дискети. Перш ніж говорити про переміщення файла з каталогу в каталог на одному диску чи з диска на диск, розглянемо, як підготувати до роботи нову дискету за допомогою програми форматування, що виконує спеціальну розмітку дисків. Ця програма розмічає доріжки, перевіряє їх і у разі дефекту видає повідомлення про зіпсовані доріжки й сектори. Для форматування дискети, що знаходиться в дисководі А, потрібно задати команду

format а:

У цій команді можна задати різні додаткові параметри, вони розділяються похилою рискою (це стосується всіх команд операційної системи). Так, для одержання довідки про будь-яку команду можна як параметр після риски ввести знак питання, наприклад

format /?

Щоб ознайомитися з виведеною довідкою, треба вилучити панелі NC (натиснути Ctrl + О).

При потребі обсяг дискети (720 Кб, 1.2Мб, 1.44Мб, ...) можна задати параметром F розмір. Наприклад:

1) обсяг 720 кілобайт

format a: /f:720

2) обсяг 1,44 мегабайт

format a: /f:1.44 або format a: /f:1440

Щоб створити так звану системну дискету, що містить операційну систему, потрібно задати команду

format a: /S

При цьому на дискету записуються системні файли IO.SYS, MSDOS.SYS і COMMAND.COM, а в перший сектор нульової доріжки — завантажувач системи.

Слід пам'ятати, що форматування повністю знищує інформацію, яка міститься на диску. Тому треба бути дуже уважним, щоб помилково не відформатувати твердий диск.

Norton Commander дає змогу дізнатися про об'єм диска чи дискети та про наявність на них вільного місця. Якщо зміст диска не відображається на одній із панелей NC, потрібно натиснути комбінацію Alt + Fl або AH + F2 (відповідно для лівої та правої панелі) і вибрати ім'я диска зі списку у вікні, яке з'явиться при цьому (рис. 12).

Після переходу до панелі, яка відображає зміст диска, який нас цікавить, потрібно натиснути комбінацію Ctrl + L. При цьому на другій панелі замість змісту диска з'явиться інформація про обсяг повної та вільної оперативної пам'яті та пам'яті на диску. Щоб повернутися до змісту диска, потрібно знову натиснути клавіші Ctrl + L.

Копіювання файлів. Найчастіше використовується копіювання файлів з одного диска на інший, з каталогу в каталог, і навіть створення й виведення змісту файла на друк можна розглядати як копіювання. В Norton Commander копіювання проводиться натискуванням клавіші F5 (рис. 3). Курсор при цьому повинен знаходитись на імені файла, що копіюється. Після натискування цієї клавіші система виводить вікно з іменем каталогу, в якому буде здійснено копіювання. Тому попередньо на другій панелі треба відкрити потрібний каталог, для чого необхідно поставити курсор на ім'я каталогу в змісті диска і натиснути Enter. Якщо файл знаходиться в підкаталозі, потрібно підвести курсор до імені підкаталогу і знову натиснути Enter. Зробити це слід для кожного з послідовних підкаталогів, якщо їх кілька, доки не з'явиться список з іменем потрібного файла.

Розглянемо приклади копіювання файлів.

Приклад 1. Копіювання з гнучкого диска в кореневий каталог. Для цього потрібно:

а) вставити в дисковод А дискету;

б) для появи змісту диска А натиснути клавіші Alt + Fl, або Alt + F2 і вибрати з меню, що з'явилося, ім'я диска (А);

в) у змісті дискети помістити курсор на ім'я файла, що копіюється;

г) натиснути клавішу F5; при цьому з'являється діалогове вікно команди копіювання;

д) ім'я файла можна змінити, набравши нове ім'я у вікні команди; для виконання команди копіювання потрібно натиснути клавішу Enter;

е) якщо на диску вже є файл із зазначеним іменем, то з'являється вікно з попередженням і треба або підтвердити копіювання нової версії того самого файла, вибравши варі ант «Overwrite» (переписати), або відмінити копіювання («Cancel»), після чого знову натиснути Enter.

Файли можна копіювати також за допомогою команди copy операційної системи. Для копіювання файла з дискети команда має вигляд

copy а:\ім'я_файла

Файл із зазначеним іменем буде скопійовано у поточний каталог. Для копіювання в поточний каталог усіх файлів з кореневого каталогу дискети А треба набрати команду

copy a:\*.*

Для копіювання файлів певного типу, наприклад із розширенням .txt, потрібна команда

copy a:\*.txt

Приклад 2. Копіювання на гнучкий диск А.

Для цього потрібно:

а) — в) повторити з прикладу 1;

г) позначити в поточному каталозі ім'я файла, що копіюється;

д) натиснути F5;

е) змінити або залишити ім'я файла, що копіюється, і натиснути Enter.

Файли рекомендується періодично переписувати на дискети, тому для кожної нової версії може виникнути ситуація копіювання файла з ім'ям, яке вже є в змісті. У такому разі, як і в прикладі 1, треба вибрати «Overwrite» і натиснути Enter. Команда, за якою буде виконано ту ж саму операцію копіювання, має вигляд

copy ім'я файла а:

Приклад 3. Копіювання з каталогу в каталог на твердому диску. Для цього потрібно:

а) на одній з панелей відкрити каталог, куди буде проводитись копіювання;б) на другій панелі ввійти до каталогу з іменем файла, що копіюється;

в) установити курсор на ім'я файла, що копіюється;

г) натиснути F5;

д) змінити або залишити ім'я файла у вікні, підтвердити

команду і натиснути Enter.

Відповідна команда операційної системи має вигляд

copy ім'я_файла ім'я_каталогу

Приклад 4. Виведення файлів на друк.

Друкуючий пристрій (принтер) у системі має спеціальне ім'я PRN. Для друкування файла підводимо курсор до його імені і натискуємо F5. У вікні команди копіювання витираємо ім'я каталогу (клавішею Del), в який має копіюватися файл, і набираємо PRN. Друкування файла можна здійснити також за командою

copy ім'я_файла PRN

або (одночасно з роботою комп'ютера — у фоновому режимі) за командою

print ім'я_файла

В останньому випадку після повідомлення, що з'являється у відповідь на цю команду, треба натиснути Enter.

Приклад 5. Копіювання групи файлів.

Для одночасного копіювання кількох файлів спочатку треба відмітити ці файли, для чого треба підвести курсор до імені кожного файла і натиснути клавішу Ins. Потім потрібно натиснути F5. У вікні, що з'являється після цього, повідомляється, скільки файлів відмічено. Далі слід натиснути Enter. Варіанти команди copy операційної системи для копіювання групи файлів наведено вище у прикладі 1.

Створення нового каталогу. Для копіювання файлів, що належать до однієї групи, може знадобитися новий каталог (підкаталог). Створити його можна, використовуючи клавішу F7. У вікні треба набрати ім'я каталогу (не більше 8 символів) і натиснути Enter.

Перейменування файлів. Для здійснення операції перейменування файлів в Norton Commander потрібно встановити курсор на потрібний файл або каталог і натиснути клавішу F6. У вікні, що з'являється при цьому, слід указати нове ім'я файла або каталогу і натиснути Enter. Для відміни операції слід натиснути клавішу Esc. Можна також одночасно перейменувати групи файлів, відмічаючи їх клавішею Ins (найчастіше це використовується для зміни розширень імен файлів).

Перейменувати файли можна також за командою операційної системи rеn. Для одного файла команда має вигляд

rеn ім'я_файла нове_ім'я_файла

Перейменування файлів здійснюється в межах одного, каталогу. При перейменуванні файла, який знаходиться не в поточному каталозі, вказується шлях до нього. Для груп файлів команда виконується аналогічно команді копіювання. Так, команда

ren *.txt *.doc

перейменує всі файли в поточному каталозі з розширенням .txt у файли з розширенням .doc, зберігаючи імена файлів.

Перейменування з переміщенням. В Norton Commander натисканням клавіші F6 можна не тільки перейменовувати, а й переміщувати файли з одного каталогу в інший або з диска на диск, надаючи при потребі нові імена. Переміщення відрізняється від копіювання лише тим, що після успішного завершення пересилання початкові файли вилучаються. При переміщенні файлів у вікні, що з'являється після натискування F6, потрібно вказати шлях до нового місцезнаходження файла і, при потребі, нове ім'я.

Вилучення файла. Для вилучення файла курсор ставиться на його ім'я і натискається клавіша F8. Norton Commander видає у вікні ім'я файла, який вилучається. Якщо вилучення підтверджується, треба натиснути Enter, якщо ні — Esc. Вилучати можна також: групи файлів.

Команда операційної системи для вилучення файла має вигляд

del ім'я_файла

Відновлення вилученого файла. Для відновлення помилково вилучених файлів можна скористатися командою, що реалізується утилітою (службовою програмою) undelete або unerase:

undelete ім'я_файла або unerase ім'я_файла

Краще відновлювати файл відразу після його помилкового вилучення. При виконанні команди вилучення файла він фізично не стирається, а лише змінюється перша буква його імені. Якщо ввести команду відновлення без імені файла, видається список вилучених файлів. Якщо в останньому стовпці списку проти імені файла написано «poor», то файл відновленню не підлягає.
© 2014 - 2019 BigLib.info — это сокращение от Big Library (большая библиотека).
Целью создания этого сайта было сделать украинскую литературу доступной для всех, кто желает ее читать.
Использование любых материалов сайта без согласования с администрацией запрещено.
Обратная связь