Муза - Анна Ахматова
Щоніч сподівана її поява,-
Тож ні кровинки на моїм лиці.
Що юність, що свобода, що та слава
Проти другині з дудкою в руці.
І ось ввійшла. Зібгавши запинало,
Поглянула уважно звіддаля.
"Це ти, - питаю, - Данту диктувала
Терцини Пекла?" Тихо каже: "Я".