BigLib.info
» » Повість минулих літ №9 - Література часів Київської Русі
Вернуться назад

Повість минулих літ №9 - Література часів Київської Русі

КОМЕНТАРІЇ
ПОЧАТОК

1 Слово «земля» (Руська, Половецька та ін.) вживається у літописі в значенні держави, території, народу, іноді — війська, раті.
2 У Лаврентіївському списку літопису (далі — Лавр.) «въ Киевh».
3 Подальші відомості про розподіл Землі між синами біблійного Ноя та про вавілонське стовпотворіння Нестор узяв в основному зі слов1яио-руського перекладу «Хроніки» Георгія Амартола, дещо додавши, а дещо скоротивши.
4 В Іпатському і Хлєбниковському списках літопису (далі — Іп. та Хл.) «всякоя»; треба «Асійскыя», бо в грецькому оригіналі Амартола тут говориться про Азію.
5 В Іп. і Хл. хибно «сhтьгола».
6 В Іп. хибно «Агаряньски», у Хл. «Аглянскы».
7 Буття XI, 2—9.
8 Про довжину нічого не сказано: можливо, що тут іде мова й не про ширину, а про обшир, периметр, і не залишків башти, а Есагіли — головного храму Вавілона і всієї Вавілонії.
9 Друга частина цього речення не має логичного зв`язку з першою і перенесена сюди із подальшої розповіді (під 898 р) про переклад книг слов`янською мовою.
10 Відомості про цю легендарну подорож Андрія на Русь є і в грецьких апокрифах про діяння апостола.
11 Додано з Лавр.
12 В Іп. «суть поляне кияне», у Хл. «суть поляне въ Кыеве».
13 Можливо, до Юстініана І, візантійського імператора, що зійшов на трон 527 p.
14 У Лавр. «сhдоша» (сиділи).
15 Відомості про різночасові походи і розселення болгар, угрів та обрів літописець запозичив із перекладу «Хроніки» Амартола. 7 серпня 626 p. обри та інші війська, союзники персів, ледве не взяли штурмом Константинополь, але Іраклія тоді тут не було.
16 Можливо, тих дулібів, що жили в басейні верхів1я Західного Бугу; є також думка, що тут ідеться про дулібів, які частково переселилися звідти в Паннонію.
17 В Іп. і Лавр. хибно «творяху кладу велику»; в Академічному і Радзивіллівському списках літопису (далі — Акад. і Радз.) «творяху краду велику»; «крада» — вогонь, вогнище.
18 Островами у давнину називалися, зокрема, віддалені краї взагалі.
19 Додано з перекладу «Хроніки» Амартола та її грецького оригіналу.
852
1 Індикт — візантійське літочислення п1ятнадцятирічними періодами; індикт має 15 років і розпочинається 1 вересня; ного визначають, ділячи дату від «сотворіння світу» на 15; остача, включаючи число 15, і буде індиктом.
2 Про це написано в анонімному продовженні «Хроніки» Амартола; з інших джерел також відомо, що напад русичів на Константинополь стався 18—25 червня 860 p., отже, в літописі дату походу було вирахувано за александріиським літочисленням (тут від «сотворіння світу» рахували не 5508, а 5500 років; 6360—5500=860). Візантійський імператор Михайло III П1яниця, син імператора Феофіла і онук імператора Михайла II Травла, зійшов на трон 21 січня 842 p. зовсім малою дитиною, а самостійним імператором став лише 856 p.
3 Дати ці вирахувано, можливо, на основі «Лhтописца вскорh» — твору візантійського історіографа Никифора, що являє собою короткий перелік подій та осіб від Адама до смерті автора; тут є хронологічні помилки.
4 В Іп. і Хл. хибно «до смерти Ярополчи»; у Лавр. «до смерти Святополчи», тобто Святополка Ізяславича; при розрахунках неповні роки заокруглено до повних; не всюди наведені в тексті дати відповідають дійсності.
858
1 Відомості про похід греків на Болгарію взято з продовження «Хроніки» Амартола, але там дати нема; при хрещенні Борис дістав ім1я Михайло.
859
1 В Іп. і Хл. «по бhлh. и вhверици»; у Лавр. «по бhлh и вhверицh»; тлумачили це місце по-різному; найімовірніше нове твердження, що біла вивірка — це зимовий горностай, бо в ті багаті на звірів часи данина білкою від диму (оселі) була б такою мізерною, що про це й згадувати було б не варто
862
1 В Іп. і Хл. «обилна», себто мала всього у достатку, насамперед хліба від родючої землі.
2 Весь епізод про запрошення варягів правити, про нібито варязьке походження самої назви «Русь», «Руська земля» — новгородського походження; встановлено, що іноземні хроністи називали нашу землю і народ «руссю» задовго до появи варязьких дружин у руських князів, бо назва ця — автохтонна, слов1янська.
866
1 Дату цього походу вирахувано, як доводять, за александрійським літочисленням (6374—5500= 874), але в розповідь внесено подробиці першого походу Русі на Константинополь 860 p. і, очевидно, другого 866 p. Михайло III П1яниця помер 867 p.
2 Єпарх (гр.) — тут: правитель Константинополя.
3 В Іп. «в рhку», у Хл. «въ море»; правильне друге читання, так і в продовженні «Хроніки» Амартола.
4 Додано з продовження «Хроніки» Амартола.
868
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола; за візантійським літочисленням це був початок 868 p.
885
1 Додано з Лавр.
887
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола.
898
1 Вежі — кочові житла на колесах. За угорськими джерелами, на чолі об1єднання семи угорських племен стояв тоді вождь Альмош; з ним був його син Арпад, засновник угорської королівської династії. Вийшли ці угри (чорні угри літопису) з прабатьківщини (басейну нижньої течії ріки Ками), близько 893 p. минули Київ, перевалили через Карпати і 896 р. уже з1явилися в басейні середнього Дунаю. Після смерті Арпада главою союзу угорських племен став його син Жольт (Золтан), а потім онук Такшонь.
2 Додано з Лавр.
3 Посольство в Константинополь до імператора Михаила III П1яниці було виряджено від одного Ростислава, моравського князя; напочатку не зовсім точна розповідь про слов1янські письмена далі спирається на «Житіє Мефодія».
4 Октаіх, Октоїх, чи Осмогласник — богослужебна книга, що містить літургійні співи, які виконують на вісім «гласів», чи розспівів.
5 Згідно з Євангелієм, напис над розіп1ятим Христом «Ісус Назарей, цар іудейський» було зроблено на хресті за наказом Пілата єврейською, грецькою і латинською мовами.
6 Псалом LXXXV, 9.
7 Діяння апостолів II, 4.
902
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола.
907
1 Кількість кораблів, можливо, перебільшена.
2 Затоку і гавань Константинополя Суд замикали, протягуючи ланцюг по морю між баштами, що стояли обабіч неї.
3 Углади (у Радз. «уклады» — або контрибуція, або щорічна данина.
4 В Іп. хибно «хлhбное», у Хл. «слебное», — ідеться про все, що було потрібне для утримання послів.
5 Місячина — провіант на місяць.
6 Вода в посушливому Константинополі мала велику вартість, а купання в лазні для греків було великою насолодою і навіть засобом лікування.
7 В Іп., Хл. і Радз. помилково «вашего».
8 Церкву монастиря святого Мами (Маманта) було збудовано не в самому місті, а за фортечною стіною північно-західного (Влахернського) району Константинополя біля правого (південного) берега затоки Суд (Золотого Рогу), поблизу старих Влахернських воріт; цими воротами, очевидно, і пропускали русичів у Цесароград.
9 Паволока — загальна назва міцної дорогої матерії — порфіри, парчі, багору та ін. — пурпурового кольору або витканої золотом чи сріблом на шовковій основі.
10 В Іп. і Хл., очевидно, хибно «повhсиша щиты своя»; у Радз. «повїси щить свои».
11 Узороччя — коштовності взагалі, зокрема тканини з вишитими візерунками, різьблені речі, ювелірні та ін.
911
1 Комета Галлея; була вона в перигелії (в найближчій до сонця точці орбіти) 19 липня 912 p.; відомості про неї взято з продовження «Хроніки» Амартола.
912
1 В Іп., Хл. і .Радз. «равно другаго свhщания, бывшаго при». Цими ж словами розпочинаються договори з греками 944 і 971 pp. Більшість учених приймає гіпотезу, що словом «равно» було перекладене грецьке to ison — копія, список, а наведений текст тлумачать так: «Список з другого договору, що укладений при...» Договір 911 p., як доводять нині, було укладено в Константинополі без попередніх переговорів у Києві і виготовлено на двох хартіях (пергаментах): 1. Хрисовул — затверджена Леоном і Олександром грамота, призначена для Олега; 2. Доповнена (чи тотожна?) клятвена грамота руських послів для грецької сторони; з цієї грамоти до від1їзду з Цесарограда руські посли одержали копію, переклад якої, недоладно зроблений, зрештою, невідомо ким, де і коли, потрапив до літопису.Є також ґрунтовна аргументація, якої дотримуємось, що слова «равно другаго свhщания, бывшаго при» слід перекладати так: «Згідно з другою угодою, що відбулась при...» і що цими словами говориться про другу, попередню, прелімінарну угоду-нараду в Константинополі між представниками Візантії і Русі, на якій вироблялися пункти договору, котрі згодом остаточно формулювалися в даному договорі, підписувалися і затверджувалися. Такий порядок підготовки і укладання договорів — здавна узвичаєна, чинна й нині юридично-дипломатична процедура.
2 В Іп. і Хл. «да не кленется», у Радз. навпаки — «да кленется»; перекладаємо за Іп., хоча немає цілковитої певності щодо того, чи точно перекладено цю ключову статтю. Тому наводимо тут текст оригіналу за Іп.: «да єлико явь будеть показании явлеными. да имhють вhрноє о тацhхъ явлении. а ємуже начнуть не яти вhры. да не кленется часть та. иже ищеть неятью вhры. да єгда клянется по вhрh своєи. будеть казнь яко же явится съгрhшение». Переклад темного тексту договору Олега з Греками 911 р. є справою надзвичайно складною, а всім договорам присвячена ціла література, багато місць цих документів учені витлумачують по-різному.
3 Літра (лібра, фунт) — основна вагова одиниця римської і візантійської монетної системи (327, 45 г).
4 В Іп. і Радз., мабуть, хибно «приготовится», треба — «противится».
5 В Іп. і Радз. «обрящються», треба, вважаємо, «обрящеться».
6 В Іп. і Хл. хибно «нашему», у Радз. «вашему».
7 В Іп. і Хл. «въ ину страну (сторону)», у Радз. «въ ону страну»; вірне, вважаємо, читання Радз.
8 В Iп. і Хл. хибно «да не купять».
9 В Іп. «на дань», у Хл. «дань», у Радз. «на д[е]нь».
10 В Іп. і Хл. хибно «о Руси», у Радз. «оть Руси».
11 В Iп. і Хл. хибно «от», у Радз. «о».
12 Золотий, або солід — золота римська, потім візантійська монета, основна монетна і лічильно-грошова одиниця (4,55 г, 1/72 фунта).
13 Додано з Софійського списку.
14 В Іп., Хл. і Радз. «й удолжающихь»; слово це означає «які довго перебувають, які надовго залишаються»; див. під 997 p. про облогу Білгорода печенігами: «й оудолжишася остояче вь град[h] люди».
15 В Іп., Хл. і Радз. «възвратится»; без «не».
16 В Іп. і Хл. «сь творихом Ивановомь (Радз. «Ивановымъ») написанием»; давно зауважено, що тут невірно розбито. текст на слова; треба — «сътворихомъ» (учинили ми) «й ва» (і ви оба — двоїна) «новымъ написаниемъ» (новим написанням); цими словами підтверджується існування договору 907 p. як «старого», ранішога
17 Хартія — пергамент, відповідним способом вичинена шкура телят, ягнят чи козенят.1
18 В Іп., Хл. і Радз. «нашего», в Акад. «вашего»; оскільки було складено дві договірні грамоти — для греків і для русів, то, виготовляючи їх, треба було відповідно змінювати «ви» на «ми», «вами» на «нами» і навпаки, що в перекладі було зроблено непослідовно; такі самі помилки є і в тексті договору Ігоря з Греками 944 p.
19 В Iп. хибно «словомъ», у Хл. «послом».
20 Згаданий вище Константин договір не підписував. Цей Леонів син Константин VII Порфірогенет (Багрянородний), з дитинства престолонаслідник, мав тоді всього шість років і три місяці.
21 В Іп., Хл. і Радз. «а в недhлю», «недели», хоч ясно, що тут ідеться про літочислення індиктами (див. прим. 1 до 852 р.); в літопис договір внесено під 912 р. за візантійським літочисленням.
22 Фофудія — особлива грецька матерія, з якої шили каптани з поясами, чи фофудоти; з середини XII ст. замість фофудій з1явилися оксамити (див. ще прим. 2 до 1115 p.).
23 Це число вирахувано від часу смерті Рюрика в 879 р
24 Додано з Радз. Розповідь про чарівництво Аполлонія Тіанського виписана з продовження перекладу «Хроніки» Амартола; місцями він важкий для тлумачення; наш переклад звірено з грецьким оригіналом.
25 В Іп. попсований текст «от лежащими на гробh трусъ», у Радз. «о лезащимъ на градh трусъ».
26 В Іп. «ополчать же тя и при березh си Орити», у Хл. «при брезh сі орнити», у1 Радз. «оплачеть же тя и при березh сыи Оронтии».
27 Додано з грецького оригіналу.
28 В Іп. і Хл. хибно «преславныя», у Радз. «православныя».
29 В Іп., Хл. і Радз. хибно «здhтельствуеть», «свидhтельствуеть».
30 Ідеться про фараона, якому, за Біблією (Буття XLI), бог наслав пророчі сни і цим дав знати про наступні сім років урожайних і сім неурожайних, голодних.
31 В Іп. і Хл. хибно «посредh же града», «посреди же города»; у Радз. «последи же родъ».
913
1 Зрозуміло, що Ігор став князювати відразу після смерті Олега, восени 912р.; запис про це під 913 p. свідчить про візантійське літочислення (початок року).
2 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола.
3 В Іп. і Хл. «заратишася», у Радз. «затворишася».
914
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола.
915
1 Відомості про ці два походи Симеона взято з продовження «Хроніки» Амартола.
920
1 Роман Лакапін, вірменин, професійний воїн-моряк, 919 p. здійснив у Візантії державний переворот, одружив чотирнадцятилітнього імператора Константина VII Порфірогенета зі своєю дочкою Оленою, і той примушений був спочатку проголосити Романа кесарем, а 17 грудня 920 р., про що говориться в продовженні «Хроніки» Амартола, коронувати його як співімператора; аж до 16 грудня 944 p., коли Романовісини Стефан і Константин у свою чергу скинули свого батька, вся влада перебувала в його руках.
929
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола, де хибно наведено число індикта (2 замість 12), і тому в наш літопис їх внесено під 929 p.; подія була 6432 [924] p.
934
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола.
940
1 У Новгородському першому літописі (далі — Новг. І) тут сказано, що уличі згодилися на данину Ігореві, яку він відступив своєму воєводі Свенельду, і що було взято їхній город-столицю Пересічень.
941
1 Розповідь про цей похід Ігоря спирається на даних «Житія Василія Нового», продовження «Хроніки» Амартола та на народних переказах.
2 Кількість суден дуже перебільшено. Дату приходу русів джерела наводять різну — 10 червня, 18 червня (у продовженні «Хроніки» Амартола), 10 липня 941 p. Візантійські кораблі зустріли Ігореву флотилію біля входу в Босфор 8 червня, застосували грецький вогонь — вибухову суміш зі смоли, сірки, селітри, нафти на ін., що горіла й на воді; . її метали з труб-сифонів, укріплених у позолоченій пащі лева, що була встановлена на носі корабля.
3 Додано з продовження «Хроніки» Амартола.
4 В Іп. і Хл. хибно «изъламляху»; у Лавр. «изимахуть».
5 Доместик — тут; командуючий східними військами Візантії.
6 Стратилат — воєначальник.
942
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола, але 15 індикт, що припадав на 6435 [927] p., літописець помилково відніс до 6450 [942] р. Симеон з 918 (919) p. був уже не князем (ханом) болгарським, а царем.
943
1 Відомості з продовження «Хроніки» Амартола.
945
1 Цей договір, за найновішими дослідженнями, укладено в Константинополі після попередніх переговорів візантійських послів у Києві з Ігорем. Грамоту, затверджену в Цесарограді руськими послами і купцями, було доставлено в Київ, де її утвердив присягою Ігор, і відіслано назад у Константинополь через візантійських послів, які натомість вручили в Києві руському князеві хрисовул (затверджену імператорську грамоту); копія грамоти руських послів залишилася на Русі, і переклад її було внесено в літопис.
2 Додано з Лавр.
3 Бирич — адміністративно-судовий виконавець.
4 В Iп. і Хл. хибно «словомъ»; у Лавр, «сломъ».
5 В Іп., Хл. і Лавр. Помилково "ваше"
6 В Іп.. Хл. і Лавр. Помилково "вашего"
7 Додано з Лавр.
8 В Іп. і Хл. хибно «от рода вашего»; у Лавр. «отъ города вашего»; ідеться про Константинополь.
9В Іп., Хл. і Лавр., мабуть, помилково «вамъ».
10 Статтю цю в літописі сформульовано не зовсім ясно, і тлумачать її по-різному. Тому подаємо текст за оригіналом Іп. «о Корсуньсции сторонh. колко же єсть городь на той части да не ймуть власти князи Рускыи. да воюеть на тhхъ сторонахъ. а та страна не (у Хл. «да не») покоряется вам. и тогда ащє просит, вой от насъ князь Рускыи. дамы ему елико ему будет требh. и да воюет».
11В Іп., Хл. і Лавр. хибно «все».
12 Додано з Акад. і Радз.
13 В Іп. і Хл. «и да будуть рабі»; у Лавр. «и да будеть рабъ».
14 Роль обруча (обручки, браслета) як зброї полягала в тім, що, надітий на руку, він удержував м1язи від розтяган ня і захищав від удару меча; такі бронзові ребристі обручі відомі археологічне.
15 В Іп. і Хл. «все», «вьсю»; у Лавр. "се", си"
945
1 Дата ця була вже попереду; там її, можливо, подали за візантійським літочисленням (період з 1 вересня 944 p. по 31 серпня 945 р.), тут же, вдруге — за давньоруським календарем, і стосується це подій з березня 945 р. по березень 946 p.; тільки в такому разі можна було тут говорити про те, що сталося восени 945 p.
2 Отроки — молодші князівські дружинники (не обов1язково молоді за віком).
3 Новг. І під 922, 940 і 942 pp. повідомляє, що Ігор віддав своєму воєводі данину, яку стягували з деревлян і уличів, а це викликало нарікання Ігоревої дружини: «ее далъ еси єдиному мужевh много».
4 Грецький історик Лев Діакон пише, що Ігоря прив1язали за ноги до двох нагнутих дерев і розчахнули надвоє.
5 Кормилець — вихователь, «дядько» юного князя; кормильці та їхні нащадки нерідко виступають у літописі обік князів.
6 Мстиша — Мстислав; словами «той самий» («то же») літописець пов1язує цю розповідь з убивством у 975 p. Олегом Святославичем цього, очевидно, сина Свенельда, який там має прозвище Лют (Лютий).
7 В Iп. «жону» закреслено і новим почерком виправлено на «княгиню»; у Лавр. «жону».
8 Доместик (демественик) — тут: керівник церковного хору.
9 Терем — характерна кругла будівля (ротонда) княжого палацового ансамблю Х—ХІІІ ст.; інші палаци мали вигляд витягнутих прямокутників. Де стояв цей терем, див. прим. 1 до 1039 p.
10 Додано з Лавр.
946
1 В Iп. і Хл. «клhти и одрины»; слово «кліть» означало хату, хижу, кімнату; «одрина» — хлів, стодола, хата, зокрема кімната другої половини хати, холодна, «чиста», де жили влітку і яка правила також за комору.
2 Iп., Хл. і Лавр. «идета» (двоїна теперішнього часу).
3 Устави і уроки — різні, встановлені княжою владою, данини, податі і повинності.
947
1 Погост — адміністративно-господарський осередок, де княжі люди здійснювали князівські розпорядження, чинили суд, громадили данину та ін.
2 Оброк (пізніше — чинш) — різновид феодальних поборів у натуральній формі (продуктами); згодом оброк стягували грішми.
3 В Іп. і Хл. «знамения»; це — знаки-тавра княжої і боярської власності на землю, ловища та ін., зроблені на деревах, стовпах, каменях тощо.
4 В Iп., Хл. і Лавр. «мhста»; очевидно, йдеться про земельні угіддя.
Скачать
Народное творчество КОМЕНТАРІЇ ПОЧАТОК 1 Слово «земля» (Руська, Половецька та ін.) вживається у літописі в значенні держави,
Оценок: 637 (средняя 5 из 5)
© 2014 - 2017 BigLib.info