BigLib.info
» » » Організація та функціонування довідково-пошукового апарату інформаційних установ
Вернуться назад

Організація та функціонування довідково-пошукового апарату інформаційних установ

Зміст
Список скорочень
Вступ
Розділ 1. Загальні питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ
1.1 Поняття, функції і принципи організації довідково-пошукового апарату
1.2 Структура довідково-пошукового апарату
Розділ 2. Нові підходи до організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ
2.1 Використання Інтернет в якості довідково-пошукового апарату інформаційних установ
2.2 Локальні автоматизовані інформаційно-пошукові системи
2.3 Напрямки розвитку довідково-пошукового апарату РДОБ
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Список скорочень слів і словосполучень, які вживаються в тексті
Автоматизоване робоче місце (АРМ)
База даних (БД)
Бібліографічні посібники (БП)
Відділ обслуговування документами іноземними мовами (ВОДІМ)
Довідково – бібліографічний фонд (ДБФ)
Довідкові видання (ДВ)
Довідково - пошуковий апарат (ДПА)
Електронна картотека статей (ЄКС)
Електронний каталог (ЕК)
Електронні інформаційні ресурси (ЕІР)
Інформаційне обслуговування (ІО)
Інформаційні ресурси (IP)
Інформаційно-бібліографічний відділ (ІБВ)
Інформаційно-пошукова система (ІПС)
Картотека газетних та журнальних статей (КГЖС)
Пошуковий апарат (ПА)
Рівненська державна обласна бібліотека (РДОБ)
Систематична картотека статей (СКС)

Вступ
Актуальність дослідження зумовлена тим, що одним з вагомих чинників наукового поступу, розвитку науково-технічної сфери є відповідне інформаційне забезпечення носіїв та виконавців ідей, розробників та втілювачів наукових проектів, фахівців науково-виробничої сфери. Щороку зростає національний і світовий інформаційний потік, обсяги наукової інформації, змінюються умови їхнього використання, соціокультурне і технологічне середовище. Інформація все більше набуває рис ресурсу вартісного та соціально значущого, зростає й суспільна потреба в ній. Проблема інформаційного забезпечення суспільства сьогодні розглядається як соціально-економічна[26,2,3].
Сьогодні вільний доступ до інформації є однією з основних засад демократичного устрою. Наша країна поступово інтегрується до європейської спільноти. Цей процес, безперечно, вплинув і на динаміку розвитку внутрішнього інформаційного середовища. В таких умовах стратегічним завданням для нашого суспільства є створення ефективно діючої системи документальних комунікацій: адже інформаційні ресурси у сучасному світі - це основа економічного розвитку та політичної активності держави[26,2,3].
Роль посередника між постійно зростаючим масивом інформації та членами суспільства традиційно належить інформаційним установам. Саме вони повинні сприяти створенню умов, за яких документальна інформація в Україні стане максимально доступною, організованою та керованою.
Потужний потенціал для забезпечення розвитку системи інформаційного обслуговування створено завдяки новим технологічним досягненням. На їх базі стало можливим здійснити комплексну автоматизацію завдань розробки, узгодження, розповсюдження, пошуку та архівного зберігання інформаційних документів.
Сучасний довідково-пошуковий апарат (ДПА) інформаційних установ - це не лише механізм, функціонування якого забезпечує процес інформаційного обслуговування споживачів. Він дає можливість інформаційним установам оперативно взаємодіяти з соціальним середовищем, корегувати свою діяльність, забезпечувати розвиток самого ДПА відповідно до актуальних тенденцій на ринку інформації.
Розвиток інформаційних технологій, зростання попиту на інформацію, з одного боку, та постійне збільшення її обсягів і кількості, з іншого, призвели до того, що традиційні підходи до організації роботи ДПА інформаційних установ стають недостатньо ефективними. Виникає об’єктивна потреба в системному дослідженні ДПА конкретних інформаційних установ, розробці нових універсальних концепцій його організації, впровадженні та апробації сучасних моделей ДПА на практиці.
Розробленість проблеми . В цілому тема дипломної роботи є достатньо розробленою. Зокрема, визначення поняття „довідково-пошуковий апарат інформаційної установи” подаються в існуючих державних стандартах, у статтях із фахових періодичних видань та видань, що продовжуються. Дослідження проблем функціонування пошукового апарату інформаційних установ здійснювали такі фахівці як: Т.Ф. Берестова[2, 3], А.В. Єгоричева, Д.Я. Коготков[26], І.Г. Моргенштерн[28,29], Ю.Н. Столяров, Я.Л. Шрайберг[44,45], Д.С. Черьошкін[41], Г.Л. та інші.
Мета дипломної роботи : полягає у вивченні питань, організації і трансформації довідково-пошукового апарату інформаційних установ та визначенні напрямів його вдосконалення і подальшого розвитку.
Об’єкт дипломної роботи – довідково-пошуковий апарат інформаційних установ.
Предметом дипломної роботи є організація довідково-пошукового апарату інформаційних установ.
Основні завдання дипломної роботи:
· визначити функції і принципи організації довідково-пошукового апарату;
· розкрити структуру довідково-пошукового апарату інформаційних установ;
· показати новітні технології, що використовуються в організації довідково-пошукового апарату;
· встановити можливості Інтернет у підвищенні ефективності функціонування довідково-пошукового апарату;
· визначити напрямки вдосконалення і перспективи розвитку довідково-пошукового апарату.
Методи дослідження проблеми – науковий аналіз і синтез, системний підхід, бібліографічний, групування, узагальнення матеріалу.
Наукове і практичне значення дослідження – визначається у відображенні трансформації довідково-пошукового апарату інформаційних установ, пов’язаної з досягненнями сучасної науки та використанням новітніх інформаційних технологій, показом шляхів вдосконалення його організації та перспективних напрямків розвитку в Рівненській ДБО.
Джерельна база дослідження . Проаналізовано результати функціонування ДПА різних інформаційних установ. Вивчено наукові праці провідних українських та зарубіжних дослідників, які висвітлюють організацію довідково-пошукового апарату інформаційних установ, здійснено аналіз планів і звітів Рівненської державної обласної бібліотеки.
Практичне значення – результати, отримані в процесі проведення дослідження можуть служити рекомендаціями щодо вдосконалення довідково-пошукового апарату інформаційних установ та технологічних процесів його організації.
Структура дипломної роботи . Дипломна робота побудована в логічній послідовності і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У вступі обґрунтовуються актуальність теми, стан її розробки, визначається об’єкт, предмет, мета і завдання дипломної роботи.
В першому розділі розглядаються питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ, його значення та функції, а також вимоги до організації ПА.
В другому розділі розглядаються теоретичні питання поєднання традиційних та новітніх інформаційних технологій в процесі організації ДПА інформаційних установ та аналіз організації довідково-пошукового апарату Рівненської державної обласної бібліотеки, його значення в обслуговуванні користувачів.
У висновках представлені узагальнення щодо організації та забезпечення функціонування ДПА, пропозиції щодо його вдосконалення.
Список використаної літератури містить сорок шість (46) публікації по профілю теми дослідження.
В додатках подається схема ПА та приклади використання його на сучасному етапі.

Розділ 1. Загальні питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ
1.1 Поняття, функції і принципи організації довідково-пошукового апарату
Головна мета функціонування інформаційних установ — полягає у забезпеченні споживачів необхідною інформацією, надання їм доступу до інформаційних ресурсів.
Процес широкого, інтенсивного впровадження сучасних технічних засобів та інформаційних технологій у сферу інформаційної діяльності спричинив не тільки якісний поштовх в інформаційному обслуговуванні споживачів інформації. Під його впливом відбуваються зміни в концептуальному відображенні бібліографії. Традиційні бібліографічні терміни набувають нового змісту, відповідного до сучасних реалій. Ще однією характерною рисою сучасної теорії бібліографії є виникнення нових термінів для позначення не поширених раніше явищ (віртуальний ДБА, електронна бібліотека, бібліографічна база даних та ін.) або альтернативних старим, що стають занадто вузькими для відображення певного поняття.
Дискусійне питання щодо терміну "Довідково-бібліографічний апарат (ДБА)" (або "Довідково-пошуковий апарат (ДПА)") не є новим. Але проблема його вирішення стала особливо актуальною в наш час, коли ДБА зазнав системних змін - структурних та функціональних.
Вперше стандартизоване визначення терміна "ДБА" дав ГОСТ 7.26 - 80 ("Библиотечное дело"). На нього ж посилається ГОСТ 7.0 - 84 ("Библиографическая деятельность"). Це ж визначення ввійшло і в друге видання термінологічного словника "Библиотечное дело" (М., 1986): "Сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек, призначених для пропаганди творів друку та інших документів і цілеспрямованого керівництва читанням"[26]. Д.Я. Коготков відзначає в ньому вплив часу: наприклад, словосполучення "творів друку та інших документів" або терміни "пропаганда" і "цілеспрямоване керівництво читанням"[26]. Сьогодні термін "документ", що позначає інформацію, зафіксовану на якому-небудь матеріальному носієві, не викликає заперечень, і немає необхідності у використанні терміна "твори друку", які включає в себе поняття "документ". Пішла в минуле обов'язкова ідеологічна спрямованість роботи бібліотеки, у тому числі й ДБА, та по-іншому осмислюються "пропаганда і керівництво читанням".
У виданні "Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания" (М., 1995), підготовленому БЕН РАН, визначення не дуже змінене: на перше місце (перед "пропагандою") винесена нова функція - "для пошуку інформації"[38]. Трете видання термінологічного словника "Библиотечное дело", випущеного РДБ (М., 1997), дає наступне визначення ДБА: "сукупність довідкових і бібліографічних видань, неопублікованих бібліографічних посібників, бібліотечних каталогів і картотек, призначених для пошуку бібліографічної та фактографічної інформації, пропаганди літератури"[10]. Недосконалість стандартизованих визначень - це одна з головних причин появи різноманітних поглядів на визначення ДБА.
Д.Я. Коготков пропонує своє формулювання: "ДБА — складна інформаційно-пошукова система, призначена для пошуку і видачі бібліографічної та фактографічної інформації"[26]. Істотною відмінністю цього визначення, поданого в Держстандарті, є уточнення, що в ДБА можна відображати не тільки документи чи відомості про них, але й фактографічну інформацію.
В інформатиці використовується термін "інформаційно-пошукова система" (ІПС). Він визначається як логічна система, призначена для пошуку та видачі інформації (у документальному чи іншому вигляді). Зближення термінології, що має поширення в бібліографічній науці та інформатиці, відбиває реально існуючу тенденцію інтеграції бібліотечної справи, бібліографії та науково-інформаційної діяльності. З формулюванням, запропонованим Д.Я. Коготковим, важко не погодитися ще й тому, що, визначаючи термін "ДБА", І.Г. Моргенштерн ще в 1982 р. не обмежував функції ДВА тільки видачею бібліографічної інформації: "ДБА - документальна ІПС, яка використовується з метою оптимізації пропаганди, пошуку і видачі бібліографічної, бібліотечної і фактографічної інформації[29]" (Бібліографічна інформація – це інформація про документ, бібліотечна - відомості про наявність або місцезнаходження документів, фактографічна - конкретні факти, цифри).
Сучасних вчених і практиків вже перестало задовольняти не тільки визначення ДБА, але і сам термін "довідково-бібліографічний апарат". Впровадження нових інформаційних технологій у значній мірі змінило бібліотечну практику, внаслідок чого дуже багато явищ перестали укладатися в рамки звичних термінів. Тому з'являються нові терміни без достатнього теоретичного обґрунтування. Наприклад, як синонім терміна ДБА вже довгий час (всупереч ГОСТ 7.26 - 80 і 7.0 - 84) використовуються такі словосполучення, як довідково-інформаційний, інформаційно-бібліографічний, інформаційно-пошуковий апарат. Сьогодні з'явився ще й такий термін - "довідково-інформаційний банк"[10].
Не вніс ясності стосовно терміну та визначення "ДБА" і новий ГОСТ 7.0 - 99 "Информационно-библиотечная деятельность, библиография"[9]. У розділі "Інформаційні технологи11 термін "ДБА" використовується для визначення системи бібліотечних каталогів і картотек, які є частиною ДБА, котрий у свою чергу, визначається так: "довідково-пошуковий апарат, що включає бібліографічні посібники". Для наукової терміносистеми синонімія - не кращий варіант, хоча, по суті, синонімічність термінів "ДБА" і "ДПА" можна визнати. Навіть якщо взяти широке розуміння бібліографічних посібників (карткові й електронні, представлені у вигляді друкованих книжкових блоків і бібліографічних баз даних), то в даному визначенні знову називається не сутність явища, а вид інформаційного ресурсу, який є його складовою частиною. Далі, для типів бібліотек використовуються зовсім інші терміни: наукова бібліотека діє на основі інформаційно-пошукового апарату, а довідкова - на основі довідково-пошукового апарату.
"Сучасні тенденції розвитку традиційного ДБА і, тим більше, "комп'ютерних" пошукових систем показують збільшення в них частки фактографічної (повнотекстової та ін.) інформації та зменшення частки бібліографічної, тому відмова від терміну "бібліографічний" усуває це протиріччя. Крім того, вже сьогодні навіть традиційний ДБА дає відображення не тільки документів, що знаходяться в конкретному фонді, але і тих, що ніколи не були і не будуть придбані бібліотекою. Електронні ресурси вже стали невід'ємною частиною пошукового апарату будь-якої інформаційної установи, у тому числі й бібліотеки. Тоді закономірно виникає питання - навіщо ж будувати термінологічні перешкоди на шляху інтеграції бібліотечної справи, бібліографії та науково-інформаційної діяльності, зберігаючи термін, архаїчний за звучанням і змістом?
Альтернативним варіантом вирішення даної проблеми Т.Ф. Берестова вважає введення у сферу інформаційної діяльності терміну "пошуковий апарат" (ПА). Свою позицію вона аргументує тим, що "...По-перше, він збігається з назвою функції (пошукової), яку більшість дослідників визнають головною, а іноді єдиною. По-друге, зараз при глибокій інтеграції бібліографічної діяльності, бібліотечної справи й інформатики, коли формується єдина терміносистема, важливо знайти терміни, зрозумілі всім учасникам цього процесу: споживачам інформації, практичним працівникам і вченим-теоретикам"[5].
Т.Ф. Берестова пропонує наступне визначення ПА: "Пошуковий апарат — це засіб доступу до інформації, що існує в різних документальних формах"[5]. Розвиток технічних засобів приводить до того, що сьогодні використовується інформація, різна за змістом та цільовим призначенням: друкована, звукова, образотворча, зафіксована на різноманітних носіях, різна за знаковою природою. Будь-який з цих видів інформації піддається аналітико-синтетичній обробці: бібліографічному опису, класифікуванню, предметизації, реферуванню і т.д. Аналітико-синтетична обробка інформації, яка додає їй ознаку вторинності, - найпоширеніший, але не єдиний спосіб забезпечити ідентифікацію документа при пошуку. Дуже часто пошук йде за текстом первинного джерела з використанням ключових слів. Така можливість успішно реалізується на базі сучасних гіпертекстових систем. Тому, Т.Ф. Берестова не бачить необхідності у визначенні пошукового апарату конкретизувати види інформації, які можна відшукати з його допомогою. Усе різноманіття інформації у визначенні відбити неможливо, а при зосередженні на яких-небудь видах визначення завжди буде неповним. На її думку, "зайве вказувати на комунікативні властивості пошукового апарату, тому що цими властивостями володіє в першу чергу розшукувана інформація, саме вона дозволяє створювати комунікацію". Таким чином, Т.Ф. Берестова вводить в науковий обіг термін "ПА", який, з одного боку, надає можливість уникнути синонімії у терміносистемі, що характеризує інформаційну сферу, а з другого, - розкриває основну функцію явища.
В цій роботі ми будемо оперувати терміном, запропонованим Т.Ф. Берестовою, як таким, що найбільш точно визначає об'єкт дослідження і відповідає сучасному стану розвитку інформаційних установ.
Одним із вузлових теоретичних питань, які стосуються організації пошукового апарату інформаційних установ є визначення його функцій.
Найбільше докладно термін "ДБА" та його функції вивчав І.Г. Моргенштерн, провівши теоретичний аналіз довідково-бібліографічного апарату в 1982 р. Більшість положень даного дослідження й сьогодні зберігають своє значення. І.Г. Моргенштерн вважав, що визначення терміна не можна зводити до переліку його основних частин. Сутність ДБА, як і будь-якого іншого явища, з'ясовується при розгляді основних функцій (тобто його призначення).
І.Г Моргенштерн виділяв такі функції: ідейно-виховну, орієнтаційно-ознайомчу, комунікативну, але головною вважав пошукову[29]. Пізніше він прийшов до висновку, що пошукова функція є єдиною для ДБА. На погляд Т.О. Берестової, немає особливої різниці між орієнтаційно-ознайомчою і комунікативною функціями. "Комунікація" - це повідомлення, зв'язок. Знайомство" - установлення зв'язку, перший крок до комунікації. У терміна "орієнтація" є два значення, що придатні для даної ситуації:
а) вміння розібратися в навколишньому середовищі;
б) напрямок діяльності у визначеному напрямку.
Орієнтація передує власне комунікації як передумова, і тому краще виділяти її не як самостійну дію, а як обов'язковий елемент комунікації.
Довідково-бібліографічний апарат - явище вторинне. Традиційний ДБА містить до 90% і більше бібліографічної інформації, що акумулюється в каталогах, картотеках, бібліографічних і довідкових виданнях. Бібліографічна інформація є основним складовим елементом, "атомом" традиційного ДБА. Природно, що йому притаманні й аналогічні функції: пошукова, комунікативна та оцінююча.
В бібліотеці ДБА - ключ до фонду первинних документів, який розкриває його в різних аспектах: авторському, персональному, за видами документів, за змістом (у систематичному, предметному, тематичному аспектах) і, таким чином, забезпечує пошук інформації. Відповідно до генетичної структури бібліографічної інформації О.П. Коршунова, пошукова функція є вихідною, основною суспільною функцією. О.П. Коршунов, екстраполюючи функції бібліографічної інформації на ДБА в цілому, зробив висновок: ДБА повідомляє споживачу про існування і зміст документів, що наявні в бібліотеці, представляє їх у визначеній системі і тим забезпечує орієнтацію в документальних потоках і масивах, тобто зв'язок, комунікацію в системі "документ — споживач". Це положення дуже близьке за змістом до висновків І.Г. Моргенштерна: адже зв'язок між елементами "документ" та "споживач" найповніше реалізується у процесі пошуку документальної інформації. (13, с. 34-35).
Д.Я. Коготков також визначає пошукову функцію ДБА як головну[26]. Але він, на відміну від І.Г. Моргенштерна, не погодився із протиставленням термінів "ДБА" і "довідково-пошуковий апарат" (ДПА). Як синонім ДБА термін ДПА використовується не тільки працівниками служб науково-технічної інформації, але досить часто і бібліотекарями. Відповідно до ГОСТ 7.27 - 80 "Научно-информационная деятельность", "Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих масивів вторинних документів, призначених для пошуку науково-технічної інформації"[26]. Вторинні документи - це і є бібліографічні видання. Дане визначення ДПА також вказує на його головну функцію - пошукову. Фактично, згідно з Д.Я. Коготковим, ці два терміни є синонімами.
Щоб ДПА міг виконувати свої функції, ефективно використовуватися і в обслуговуванні користувачів, і у внутрішній роботі інформаційної установи, він має відповідати певним вимогам. Ці вимоги можна розглядати як принципи організації ПА. Загальними принципами організації ДПА інформаційних установ є наступні:
- Науковість — відповідність довідково-пошукового апарату сучасному розвитку науки, він має пропагувати прогресивні наукові теорії, досягнення передової суспільної думки, прогресивне мистецтво. Крім того, самі каталоги необхідно створювати на основі найновіших досягнень теорії і практики каталогізації, точно і багатоаспектно відображати документи.
- Доступність — довідково - пошуковий апарат повинен бути доступним у користуванні і принципах організації матеріалу в різних структурних підрозділах. Вимога доступності означає можливість користування ДПА всіма користувачами інформаційної установи. Документи мають розташовуватись у приміщенні інформаційної установи так, щоб ними було зручно користуватись, користувачів слід проінформовувати про наявність фондів.
Доступність передбачає також, що побудова і структура ДПА має бути зрозумілою користувачам, незалежно від їхньої підготовки та освітнього рівня. Немає сумніву, що в інформаційних установах, які обслуговують різні групи споживачів не може бути однакових каталогів, у різних інформаційна установах їх організовують, враховуючи освітній рівень, підготовку психологічні особливості основного контингенту користувачів. Доступності ДПА сприяє його оформлення, наявність допоміжних покажчиків, робота інформаційних працівників щодо формування навичок роботи з ним.
- Оперативність - дана вимога полягає у наданні споживачам оперативної інформації з тих питань, що їх цікавлять.
З вимогою доступності тісно пов'язана вимога відповідності змісту і побудови ДПА інтересам і потребам користувачів інформаційної установи. ДПА має також задовольняти вимоги повноти та багатоаспектності відтворення фонду, щоб давати відповідь на якомога більше запитів користувачів.
1.2 Структура довідково-пошукового апарату
У структурі довідково-пошукового апарату інформаційних установ виділяють такі основні частини, як: (див. додаток № 1.)
- довідково-бібліографічний фонд;
- фонд виконаних довідок (або фонд неопублікованих бібліографічних посібників)
- система каталогів та картотек;
ДБФ – це частина фонду та пошукового апарату інформаційних установ, що включає матеріали керівного та наукового характеру, довідкові видання та бібліографічні посібники необхідні для виконання всіх процесів інформаційної роботи[6].
Структура довідково – бібліографічного фонду: (див. додаток № 2.)
1. Матеріали керівного і загальнонаукового характеру.
Дана частина ДБФ являє собою зібрання керівних документальних органів державної влади та управління всіх рівнів, творів видатних діячів суспільного та літературно-оглядового характеру, в якій зафіксована значна кількість науково обґрунтованих фактів, що можуть зацікавити споживачів інформації.
До даної частини ДБФ включають такі матеріали, як поточні інформаційні бюлетені, які видає Верховна Рада України, інформаційні документи різних міністерств та відомств, збірник розпоряджень президента України, тематичні збірники законів та постанов Кабінету Міністрів, видання документів різних партій, рухів та громадських організацій.
2. Довідкові видання – це видання, що містять короткі відомості наукового чи прикладного характеру, розміщення послідовності зручній для їх швидкого пошуку не призначені для суцільного читання.
ДВ вміщують різноманітні видання з певних галузей, тем, які використовуються при виконанні фактографічних довідок, в деяких випадках тематичних довідок для цього використовують при статейні списки літератури в довідкових виданнях.
За змістом і характером довідкового матеріалу довідкові видання поділяють на енциклопедії, довідники, словники.
3. Бібліографічні посібники являють собою множину бібліографічних записів, що об’єднані призначенням, змістом, формою та іншими ознаками.
Ці посібники займають важливе місце в ДБФ в будь-якій установі. Вони є основними засобами бібліографічного пошуку. БП використовуються в довідково-інформаційному обслуговуванні в режимі запит – відповідь, та інформуванні споживачів.
Основне призначення видавати інформацію про документи, які можуть бути і відсутні у фонді певної інформаційної установи.
Фонд БП складається з ядра і доповнюючих частин. Ядром фонду БП є універсальні БП, що мають широке цільове та читацьке призначення. Доповнювати ядро фонду БП повинні галузеві і тематичні БП, що розраховані на користувачів певних інформаційних установ. У сучасних умовах широкого розповсюдження набули БП, що функціонують в автоматизованому режимі. Вони забезпечують більш оперативний пошук інформації.
Фонд виконаних довідок – частина пошукового апарату інформаційної установи, що являє собою зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних і фактографічних довідок[6].
Довідки поділяються на типи:
· Тематичні довідки, що вміщують перелік документів з теми, яка цікавить споживача інформації.
· Уточню вальні довідки, які пов’язані із уточненням елементів бібліографічного опису, що відсутні або спотворені у запиті споживача інформації.
· Адресні довідки – встановлені із бібліографічних джерел відомості про наявність чи точну адресу зберігання в конкретному фонді.
· Фактографічні довідки вміщують відомості з питань, які цікавлять споживачів.
Система каталогів і картотек – частина пошукового апарату інформаційних установ, що являє собою сукупність планомірно організованих та взаємопов’язаних каталогів і картотек, які доповнюють одне одного.
У роботі обласної універсальної наукової бібліотеки важливе значення має створення бібліографічних картотек, які є складовою її довідково-пошукового апарату (ДПА), призначеного для інформування користувачів як про склад і зміст фонду бібліотеки, так і взагалі про існування документів або певної інформації. Створення та використання ДПА - необхідна умова задоволення інформаційних потреб користувачів інформаційної установи.
Бібліографічні картотеки посідають особливе місце в складі ДПА. Вони є частиною "системи каталогів і картотек", де на першому місці знаходяться бібліотечні каталоги, що відображають склад бібліотечного фонду і таким чином забезпечують можливість його використання. Безумовно, бібліотечним каталогам приділяється значна увага як з боку практичних працівників бібліотеки, так і в навчальному, методичному, організаційному забезпеченні процесів каталогізації. Бібліографічні картотеки, що являють собою другу частину згадуваної системи, менше привертають увагу як організаторів бібліотечної справи, так і дослідників. Частіше за все інформація про бібліографічні картотеки обмежується їх переліком. У навчальній літературі цей перелік дається в дуже узагальненому вигляді (лише визначається, до якого виду належить та чи інша картотека і коротко повідомляється про методику її складання). В описах досвіду роботи інформаційних установ та в методичних рекомендаціях для інформаційних працівників складання бібліографічних картотек розглядається найчастіше, як підготовча частина бібліографічної роботи, головна ж увага надається інформаційному обслуговуванню користувачів.
Між тим, складання бібліографічних картотек забирає значну частину робочого часу працівників інформаційних установ і є головним засобом підготовки бібліографічної інформації, потрібної користувачеві. Від стану картотек значною мірою залежать оперативність і якість інформаційного обслуговування користувачів, а в кінцевому підсумку - повнота використання користувачами документного фонду, задоволення інформаційних потреб користувачів установи.
Скачать полную версию
Дипломные работы по информатике Зміст Список скорочень Вступ Розділ 1. Загальні питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ 1.1 Поняття, функції і
Оценок: 532 (средняя 5 из 5)
© 2014 - 2020 BigLib.info