BigLib.info
» » » Гармонія природи у вірші М. Ю. Лермонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…”
Вернуться назад

Гармонія природи у вірші М. Ю. Лермонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…”

М. Ю. Лермонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах:

Ярка без світла й червона
Спливає через них місяць… або
На заході вечірній промінь
Ще горить на ребрах хмар
И поступитися все бариться він
Місяцю – похмурий небокрай…

Кожне слово вірша пронизане настроєм, образом, кольорами. А потім – прагнення, політ, стукіт копит, і завмирає подих:

Один раз при такому місяці
Я мчався на лихому коні…
…Мрячний місяць і мене,
І гриву, і хребет коня
Сребристым блиском обсипав…


Лермонтов дуже добре почував ритм життя. Людина стрімка в бажаннях, думках, діях. Але строк його життя короткий, і, вирвавшись із круговерті, можна встигнути побачити, для чого ми породжені.

…И довго так мій кінь летів…
І вкруг себе я подивився:
Усе той же степ, усе той ж місяць…


Ми крихітна частина природи, її осколок, ми не можемо приборкати неї, хоча вже й вибилися з-під материнського крила. І Лермонтов дуже тонко помітив, як місяць Здавалося, дорікала в тім, Що людина зі своїм конем Хотіла панування степів У ту ніч сперечатися з нею! У смерті немає життя, а в житті є природа, а в природі є гармонія, гармонія повинна бути в людині, і така цілісність допоможе нам побачити мир очами чудового поета Михайла Лермонтова.
Скачать
Сочинения по русскому языку М. Ю. Лермонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах:
Оценок: 285 (средняя 5 из 5)
© 2014 - 2020 BigLib.info