Велика бібліотека української літератури
» » » Програмування в середовищі Pascal

Компьютеры и Интернет ЗМІСТ Вступ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Порядок виконання лабораторних і розрахунково-графічних робіт 1.2 Вимоги до оформлення звіту 1.3 Зміст звіту 1.4

Програмування в середовищі Pascal

ЗМІСТ
Вступ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Порядок виконання лабораторних і розрахунково-графічних робіт
1.2 Вимоги до оформлення звіту
1.3 Зміст звіту
1.4 Порядок виконання елементарних дій при виконанні будь-якої роботи на
ЕОМ
1.4.1 Завантаження системи Turbo Pascal
1.4.2 Створення (введення) нової програми
1.4.3 Корегування (виправлення) програми
1.4.4 Збереження програми
1.4.5 Завантаження в редактор раніше збереженого тексту
1.4.6 Друкування програми і результатів її роботи
1.4.7 Робота з фрагментами тексту
1.4.8 Робота в середовищі Delphi у режимі консолі
2 ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМУ. БЛОК-СХЕМИ
3 ОСНОВНІ КОНСТРУКЦІЇ МОВИ PASCAL
3.1 Алфавіт мови
3.2 Елементи програми
3.3 Дані
3.3.1 Види і типи даних
3.3.2 Константи
3.3.3 Змінні
3.4 Стандартні функції
3.5 Вирази
3.5.1 Арифметичний вираз
3.5.2 Рядковий вираз
3.5.3 Логічний вираз
3.6 Структура програми
3.7 Процедури і функції
3.7.1 Процедури
3.7.2 Функції
3.7.3 Формальні і фактичні параметри
3.8 Зовнішні модулі
3.8.1 Призначення модулів
3.8.2 Структура модуля
3.8.3 Використовування модуля
3.8.4 Стандартні модулі
3.8.5 Стандартний модуль Crt
4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1 НАЙПРОСТІША ПРОГРАМА.
ОБЧИСЛЕННЯ ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ, ЗАДАНОЇ УМОВНО
4.1 Теоретичні відомості
4.2 Приклад виконання лабораторної роботи 1
4.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи 1
5 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2 ЦИКЛІЧНИЙ АЛГОРИТМ. ТАБУЛЯЦІЯ
ФУНКЦІЇ І ПОШУК ЕКСТРЕМУМІВ
5.1 Теоретичні відомості
5.2 Приклад виконання лабораторної роботи 2
5.3 Завдання до лабораторної роботи 2
6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 СЕЛЕКТИВНА ОБРОБКА МАСИВУ
6.1 Теоретичні відомості
6.2 Приклади виконання лабораторної роботи 3
6.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи 3
7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4
ВКЛАДЕНІ ЦИКЛИ. ОБРОБКА ДВОМІРНИХ МАСИВІВ
7.1 Теоретичні відомості
7.2 Приклад виконання лабораторної роботи 4
7.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи №4
8 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5. ФАЙЛИ
8.1 Теоретичні відомості
8.2 Приклад виконання лабораторної роботи 5
8.3 Варіанти завдань до лабораторної роботи 5
9 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6
ЕЛЕМЕНТИ ГРАФІКИ
9.1 Теоретичні відомості
9.2 Приклади побудови графічних зображень
9.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи 6
10 Питання для контролю
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ
Вступ
Комп’ютер – це тільки пристрій для обробки даних. Він може лише виконувати заздалегідь підготовлені команди. Тому, щоб комп’ютер міг виконати що-небудь корисне, для нього необхідно розробити послідовність команд на тій мові, яку він розуміє. Така послідовність команд називається програмою. Процесор персонального комп’ютера орієнтований на виконання команд, поданих у вигляді двоїстих кодів. Такий код дуже зручний для комп’ютера, але занадто незручний для людини. Його використовували лише на початковому етапі розвитку комп’ютерної техніки. Більш ефективним є використування спеціальних мов програмування.
Мова програмування – це штучна мова. Від природної мови вона відрізняється обмеженою кількістю слів та дуже строгими правилами запису команд (операторів). Мови програмування можна поділити на два рівні: мови низького та високого рівня. Кожний оператор мови низького рівня (Асемблера ) відповідає одній машинній команді. Тобто Асемблер повністю відображає систему команд комп’ютера і є машиннозалежною мовою. У мові високого рівня (алгоритмічній мові), навпаки, одному оператору мови відповідає декілька машинних команд, що дає можливість створювати машиннонезалежні мови програмування.
Перетворення програми на алгоритмічній мові в машинні команди здійснює спеціальна програма – компілятор.
Однією з найбільш поширених мов програмування високого рівня є Pascal , яку створив у 1971 р. співробітник Інституту інформатики у Цюріху Ніколаус Вірт.
Для цієї мови розроблено декілька компіляторів. Найбільшого поширення знайшли компілятори фірми Borland, яку, між іншим, заснував колишній студент Н.Вірта. Ця фірма випустила декілька версій компіляторів Pascal , найбільш досконалою з яких була версія Turbo Pascal 7.0 . (1992 р.). Далі на зміну операційної системи MS DOS прийшла Windows . Методи програмування суттєво змінилися. З’явились принципово нові методи програмування. Це знайшло відображення у нових системах програмування. У 1993 р. фірма Microsoft представила перше візуальне середовище програмування Visual Basic . У відповідь на це фірма Borland в 1995 році випустила першу версію системи візуального програмування Delphi . Основу цієї системи складає мова програмування Pascal. Тому і при розробці програм для Windows в середовищі Delphi необхідне досконале знання мови Pascal.
Основна мета даного навчального посібника – придбання студентами практичних навиків при взаємодії з персональним комп'ютером і розв’язання задач з використанням мови програмування Turbo Pascal 7.0 .
Вивчення основ програмування в середовищі Pascal є першим етапом при вивченні програмування в середовищі Delphi і виділено в окремий модуль. Матеріал даного посібника розрахований на модуль обсягом 2,5 кредити ECTS (90 годин загального навантаження, включаючи 45 годин аудиторного). Виділення в окремий модуль вивчення основ Pascal дозволяє студентам на першому етапі зосередити усю увагу на освоєнні методів алгоритмізації, створення та налагодження програм, не відволікаючись на великі можливості і прийоми візуального програмування.
У навчальному посібнику наведені короткі відомості про роботу в середовищі Turbo Pascal , а також короткі теоретичні відомості про мову Pascal . Ці відомості не охоплюють всіх можливостей мови, проте вони достатні для придбання практичних навиків у складанні програм і виконання лабораторних і розрахунково-графічних робіт, передбачених посібником. Практична частина посібника подана у вигляді лабораторних робіт, кожна з яких присвячена певній темі. Кожній лабораторній роботі передує короткий теоретичний матеріал, що відноситься саме до цієї роботи. Наводяться приклади виконання роботи, що сприяє більш ефективному освоєнню матеріалу. Кількість завдань на кожну лабораторну роботу співпадає з чисельністю академічної групи, що дозволяє видати кожному студенту індивідуальне завдання.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Порядок виконання лабораторних і розрахунково-графічних робіт
1 Вивчити короткі теоретичні відомості за темою роботи.
2 Ознайомитися із завданням.
3 Визначити вхідні, проміжні і вихідні дані.
4 Зазначити підпрограми (процедури або функції).
5 Розробити алгоритм всієї програми і кожної підпрограми окремо.
Скласти блок-схеми.
6 Написати текст програми.
7 Ввести текст програми в ЕОМ.
8 Шляхом багаторазового прогону програми налагодити її.
9 Оформити звіт.
10 Подати викладачу програму на ПЕВМ і звіт про роботу.
11 Захистити роботу і отримати оцінку.
1.2 Вимоги до оформлення звіту
Звіт складається на стандартних аркушах споживацького формату А4 про кожну лабораторну роботу (ЛР) або розрахунково-графічну роботу (РГР) окремо. Якщо використовуються аркуші паперу з розмірами, що не відповідають стандарту (наприклад, розгорнені аркуші учнівського зошита), то вони мають бути приведені до стандартного розміру. Кожна робота захищається окремо. Після захисту робота залишається у студента. У кінці семестру, після захисту всіх передбачених планом робіт звіти про РГР збираються всі разом, зшиваються з додаванням загального титульного листа і подаються викладачу для відмітки про захист і розрахунку рейтингів за модуль. Звіти про ЛР також зшиваються. Проте, на розсуд викладача, допускається оформлення звітів про ЛР в окремому зошиті. Оформлені і захищені роботи подаються викладачу, що приймає залік або екзамен з дисципліни.
1.3 Зміст звіту
Звіт повинен містити:
заголовок; мету роботи; завдання;
таблицю вхідних, вихідних і проміжних даних; блок-схеми програми (головної програми та всіх її підпрограм);
текст програми. Допускається подання тексту надрукованого на комп'ютері. Кожна програма (підпрограма) повинна включати коментарі, що містять:
а) номер ЛР (або РГР), прізвище студента і позначення групи - тільки
для основної програми;
б) коротке найменування програми або підпрограми (виконувані нею
функції); короткі висновки з роботи.
У звіті можна навести результати розрахунків на комп'ютері (краще у вигляді роздруку).
1.4 Порядок виконання елементарних дій при виконанні будь-якої
роботи на ЕОМ
У систему програмування Turbo Pascal фірми Borland вбудований простий, але достатньо зручний, текстовий редактор для створення текстів програм. Не виходячи з нього, можна компілювати програми, знаходити помилки і тут же їх виправляти, компонувати програми з окремих частин, запускати налагоджену програму. Для цього призначено системне меню, що активізується натисненням клавіші F10. Деякі команди дублюються функціональними клавішами.
Нижче описані дії при виконанні основних функцій при розробці програм.
1.4.1 Завантаження системи Turbo Pascal
1 Увійти до папки (каталогу), що містить систему Turbo Pascal
(..\tp7\BIN).
2 Активізувати файл turbo.exe , при цьому у верхній частині екрану з'явиться меню команд системи, яке активізується натисненням функціональної клавіші F10 або клацанням миші на потрібному пункті (команді); зміна команд (вибір необхідного пункту меню) за допомогою клавіш-стрілок і клавіші Enter (рис. 1).
Рисунок 1 – Вікно Turbo Pascal
1.4.2 Створення (введення) нової програми
1 Натиснути клавішу F10 (вхід в меню).
2 Встановити курсор на команду File і активізувати її шляхом натиснення на клавішуEnter .
3 У рамці з переліком команд, що з'явиться на екрані, встановити курсор на команду NEW і активізувати її (відкриється нове вікно).
4 Увести текст програми.
5 Після закінчення введення програми натискувати клавішу F10 і активізувати знову команду меню File, в підменю вибрати команду Save as... і зберегти програму відповідно до пункту 4. Збереження програми можна виконати і раніше (на початковому етапі створення програми), час від часу зберігаючи проміжний стан програми за допомогою підпункту Save команду меню File або клавіші F2 . Це забезпечить можливість
відновлення програми при її ненавмисному знищенні в процесі створення.
6 Для компіляції і виконання програми можна або за допомогою клавіші F10 ввійти в меню системи Turbo Pascal і активізувати команду Run або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+F9 ; натиснення клавіші F9 починає тільки компіляцію програми для виявлення помилок на ранній стадії створення програми.
7 Для спостереження результатів виконання програми натиснути комбінацію клавіш Alt+F5.
1.4.3 Корегування (виправлення) програми
Якщо в програмі знайдені помилки, то для їх усунення слід виконати наступні операції:
1 Усунути помилки в програмі.
2 Новий варіант програми записати на диск, для чого натиснути клавішу F10, активізувати команду File, в підменю вибрати команду Save ; або натиснути клавішу F2 .
3 Для компіляції, виконання і спостереження за результатами виконати раніше описані дії.
1.4.4 Збереження програми
Якщо необхідно записати на диск щойно створений програмний файл, то треба виконати наступні дії:
1 В опції File активізувати команду Change dir... і вибрати особистий каталог студента, що містить індивідуальні тексти програм студента; для переміщення деревом каталогів можна використовувати стрілки переміщення курсору або мишку; щоб розкрити вибраний каталог, слід натиснути клавішу Enter або зробити подвійне щиглик на ньому.
2 В опції File активізувати команду Save as... і у вікні діалогу, що з'явиться, в полі Save file as ввести ім'я файла, під яким буде збережено текст програми; при цьому є можливість за допомогою поля Files змінити поточний каталог, не вдаючись до команди Change dir... .
Цей же порядок дій використовується і у тому випадку, коли необхідно зберегти існуючий файл під іншим ім'ям.
Для збереження поточного програмного файла слід в опції File активізувати команду Save або натиснути клавішу F2 . Рекомендується при
тривалій роботі періодично зберігати поточний файл.
1.4.5 Завантаження в редактор раніше збереженого тексту
1 Натиснувши клавішу F10, активізувати опцію File і за допомогою команди Change dir... вибрати особистий каталог студента, як
вказано в пункті 4.
2 Натиснути клавішу F10 і активізувати опцію File, в підменю якої вибрати команду Open... (F3 )і активізувати її.
3 У полі Name вікна діалогу, що з'явиться, ввести ім'я файла, який слід завантажити, або вибрати це ім’я із запропонованого списку; при цьому є можливість змінити поточний каталог, не вдаючись до команди Change dir... .
Якщо після виходу з системи Turbo Pascal небуло запису нового файла, то при повторному вході в неї попередній файл може бути збережений в редакторі, тоді його завантаження не потрібне.
1.4.6 Друкування програми і результатів її роботи
Після налагодження програми, тобто отримання результатів обчислень на екрані дисплея, необхідно вивести на принтер її текст і результати. Виведення тексту програми на принтер можна здійснити таким чином:
1 встановити курсор на верхній рядок тексту (зліва від тексту), що виводиться, і натиснути клавіші Ctrl+K-B (натискують одночасно клавіші
Ctrl+K , а потім – клавішу В );
2 встановити курсор нижче за останній рядок тексту, що
виводиться, на один рядок (зліва від тексту) і натиснути клавіші Ctrl+K-K ; 3натиснути клавіші Ctrl+K-P . Текст буде роздрукований.
Для виведення результатів рішення задачі на принтер необхідно в програму внести наступні зміни:
1 після заголовка програми ввести оператор Uses printer ;
2 в операторах виведення даних перед списком виведення записати
lst;
3 запустити програму на виконання (Ctrl+F9) . Результати будуть роздруковані.
1.4.7 Робота з фрагментами тексту
Система Turbo Pascal версії 7.0 допускає багатовіконну роботу, тобто одночасно може бути завантажено декілька програм, кожна в окреме вікно. Перемикання між вікнами здійснюється за допомогою клавіші F6 . Видалення поточного вікна – Alt+F3 . Для доступу до інших функцій роботи з вікнами слід за допомогою клавіші F10 ввійти у меню системи і активізувати команду Windows .
Редактор Turbo Pascal допускає роботу з фрагментами тексту. Будьякий фрагмент можна, використовуючи буфер обміну, скопіювати в будь-яке місце програми в будь-якому вікні:
виділення фрагмента здійснюється клавішами-стрілками при натиснутій клавіші Shift (не відпускати, поки не буде завершено виділення);
копіювання виділеного фрагмента в буфер обміну Ctrl+Ins або Shift+Del .
В останньому випадку виділений фрагмент буде видалений з програми; копіювання вмісту буфера обміну в програму в точку, де знаходиться курсор Shift+Ins ;
видалення виділеного фрагмента – Ctrl+Del .
Доступ до команд копіювання можливий через меню: натиснувши клавішу F10, вибрати команду Edit, з'явиться підменю команд редагування тексту.
Зауваження . Наведена вище послідовність операцій не оптимальна, але найбільш проста для першого знайомства з ПЕВМ.
1.4.8 Робота в середовищі Delphi у режимі консолі
Середовище програмування Delphi орієнтовано на створення додатків Windows , що використовують графічний інтерфейс і мають практично необмежену складність. Однак, ця система надає також можливість створення і налагодження простих програм у стилі MS DOS . Це так називані консольні додатки . Зовні вони виглядають як програми з текстовим інтерфейсом, але здатні звертатися до більшості функцій Windows . Консольні
додатки можна розглядати як навчальні програми при вивченні мови програмування Pascal .
Для створення консольного додатка необхідно ввійти в середовище Delphi і виконати команду File New Other чи клацнути кнопку New у панелі інструментів. У вікні, New Items (Створення програми), що з'явиться за цією командою, вибрати значок Console Application (Консольний додаток) і клацнути OK (рис. 2.).
Рисунок 2 – Вибір категорії, до якої відноситься створювана програма
Відкриється вікно редактора коду, в якому Delphi помістить автоматично згенеровану заготовку майбутньої програми (рис. 3.).
Рисунок 3 – Вікно редагування для вводу тексту програми
Згенеровані системою Delphi рядки рекомендується не змінювати. Перший рядок згенерованого коду – заголовок програми. Далі у вигляді коментарю йде директива компілятора. Вона відрізняється від звичайного коментарю тим, що відразу за символом-ознакою початку коментарю “{“ йде символ “$”. За цим символом записані ключові слова, що задають настройки компілятора. У даному випадку директива {$APPTYPE CONSOLE} наказує компілятору створити консольний додаток. Наступний рядок за допомогою ключового слова uses задає підключення стандартного модуля SysUtils . Після цього рядка можна вводити описи змінних, констант, підпрограм і т.п. Далі йде власне програма – розділ операторів. Delphi генерує тільки границі цього розділу – рядки begin і end . Усередині розділу операторів Delphi розміщає коментарInsert user code here (вставте сюди свій вихідний код). Цей коментар можна видалити.
Перед введенням коду програми рекомендується зберегти текст
програми в особистій папці студента. Для чого виконати команду File Save. У вікні діалогу, що з'явилося, Save вибрати особисту папку студента і ввести ім'я майбутньої програми, наприклад, Lab1. У результаті Delphi перейменує програму (в операторі program заготівки програми). Їй буде привласнене
ім'я, під яким вона збережена на диску:
program Lab1;
{$APPTYPE CONSOLE}
uses SysUtils; begin
// Insert user code here end.
Для запуску програми на виконання виконати команду Run Run, клацнути відповідну кнопку на панелі інструментів, чи натиснути клавішу F9 на клавіатурі. Для виконання консольного додатка відкривається окреме вікно, що після завершення роботи додатка (програми) відразу ж закривається. Тому, щоб побачити результати роботи додатку, варто затримати його завершення. Це можна зробити, додавши наприкінці програми додатковий оператор введення, що не дасть програмі завершитися, поки не буде введене якесь дане. Інший спосіб – визначити точку контрольної зупинки на останньому рядку програми (рядку end. ). Для цього досить клацнути на цьому рядку ліворуч у спеціальному полі маркера. На місці щиглика з'явиться червоний кружок, а сам рядок виділиться червоним кольором. При виконанні програми її робота на цьому місці тимчасово припиняється. Можна переглянути результати роботи програми. Для продовження роботи слід натиснути клавішу F9 чи відповідну кнопку (Run ) на панелі інструментів.
До речі, точку контрольної зупинки можна створити на будь-якому виконуваному операторі. При зупинці програми у точці зупинки можна переглянути поточне значення будь-якої змінної, якщо вказати на неї курсором миші. Значення з'явиться в ярличку поруч з курсором.
Хотите создать по-настоящему уникальный и прибыльный интернет-магазин, который будет привлекать клиентов?
Создание интернет-магазина поможет вам стремительно развивать свой бизнес, увеличить количество продаж, а самое главное, получать высокую прибыль!
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика
© 2014 - 2017 BigLib.info — это сокращение от Big Library (большая библиотека).
Целью создания этого сайта было сделать литературу доступной для всех, кто желает ее читать.
Использование любых материалов сайта без согласования с администрацией запрещено.
Обратная связь