Велика бібліотека української літератури
» » » Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв

Школьные сочинения Незвичайна постать Миколи Хвильового (1893-1933) справила значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст.

Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв

Незвичайна постать Миколи Хвильового (1893-1933) справила значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст.
Після виходу збірки "Сині етюди" (1923) О. Білецький назвав М. Хвильового "основоположником справжньої нової української прози". Новели прозаїка приваблювали не лише тематично, а й стильовою, мистецькою самобутністю.
Характерним стилем для 20-х рр. був стиль революційного романтизму, роман-тики вітаїзму (активного романтизму). У "Синіх етюдах" вирізнялися такі героїко-романтичні новели, як "Кіт у чоботях", "Солонський Яр". Ранні новели відбили прийняття М. Хвильовим своєї неспокійної сучасності як світанку нової щасливої ери. Але це захоплення було недовготривалим.
В оповіданні "Кіт у чоботях" письменник тонко підмітив бюрократизацію партії вже в перші роки по війні, обмеженість партійців, їх небажання вчитися, розвиватися: "Товариш Жучок дочитала - прочитала "Что такое коммунизм" (без автора) і тільки". Уже тут зазвучали ноти сатири. Письменник був надто прозірливим і чесним, щоб закривати очі на драматичну невідповідність між ідеалом і його реальним втіленням. Звідси проблема розбіжності між мрією і дійсністю стала найголовнішого в усіх його подальших творах. Серед поетичних символів М. Хвильового одне з чільних місць займає образ "загірньої комуни", який має мало спільного з народжуваним "новим світом", тобто радянською дійсністю.
Відмова письміенника від традиційного описового реалізму увібрала відмову від послідовного викладу подій, намагання через часові зміщення, непослідов-ності досягти посилення емоційних ефектів. Збірка оповідань "Осінь", повість "Санаторна зона" (1924) і особливо громадянська активність зробили М. Хвильо-вого центральною постаттю у літературному процесі 20-х рр. Одним із найкращих творів М. Хвильового є оповідання "Я (Романтика)". М. Жулинський писав: "Небагато є в світовій літературі таких творів трагічного звучання, в яких були б відтворені драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє у "витворену революційними ідеями пастку".
Твір присвячено оповіданню М. Коцюбинського "Цвіт яблуні" і написано в імпресіоністичній манері. У вступі ліричний герой говорить про свої дві великі любові: "Загірня комуна", вимріяна, до якої ще йти і йти, воювати, лити кров чисельних жертв - це перша любов. Друга любов - "воістину моя мати", "прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків". Мати, яка всім серцем любить свого єдиного, бунтівливого сина, відчуває: "Надходить гроза!" Різким дисонансом до вступу змальовані криваві судилища, де вершить "справедливість" герой новели. Ліричний герой вважає себе "чекістом і люди-ною". Ось перед ним чоловік і жінка. "Мужчина впав на коліна і просить милості. Я з силою штовхнув його ногою - і він розкинувся горілиць... Женщина сказала глухо і мертво: - Слухайте, я мати трьох дітей!.. Я: - Розстрілять". Комунари, чекісти безупинно п'ють, а ліричний герой ходить до матері, щоб відчути себе "людиною". Його терзають страхи: "...Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів - тьма на моїй совісті". Настав момент, коли у непримиренній суперечності зіткнулися найсвятіші для героя почуття: синжська любов і революційний обов'язок. Він стає гвинтиком і заручником могутньої системи. Нездатному на бунт героєві залишається виконати волю системи: він, "охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів маузера й нажав спуск на скроню". Абстрактному ідолу "загірньої комуни" принесено найбільшу жертву і в його ім'я скоєно найбільший злочин-матеревбивство.
У 1925 р. М. Хвильовий разом з однодумцями створює літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури). Тоді ж він започаткував літературну дискусію, яка від питання про якість творів художньої літератури перейшла на ідеологічні засади. Він закликав письменників повернутися до українських національних джерел, орієнтуватися па "психологічну Європу". Звідси знамените гасло М. Хвильового- "Геть від Москви!". "У Європу ми поїдемо вчитись, - писав письменник, - але із затаєною думкою - за кілька років горіти надзвичайним світлом". Отже, новітня українська література яе може орієнтуватися лише на російську, бо не позбудеться рабського наслідування.
Але хмари однієї із найстрашніших трагедій XX ст. вже збиралися над Україною. Для М. Хвильового наступала пора гірких розчарувань. Він прозірливо вгадує, що голод в Україні свідомо організований. Письменник болісно переживає ті численні компроміси, на які йшов, щоб не порвати з більшовицькою партією. М. Хвильовий, як зазначав М. Жулинський, "не бачив виходу з цієї ідеологічної пастки, в яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись ідеалам Революції". 13 травня 1933 р., зібравши друзів, письменник застрелився. Трагедія його полягала у тому, що він "свято вірив у можливість рідкісного шлюбу" (І. Драч), тобто вільної України і ленінського комунізму.
Хотите создать по-настоящему уникальный и прибыльный интернет-магазин, который будет привлекать клиентов?
Создание интернет-магазина поможет вам стремительно развивать свой бизнес, увеличить количество продаж, а самое главное, получать высокую прибыль!
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика
© 2014 - 2017 BigLib.info — это сокращение от Big Library (большая библиотека).
Целью создания этого сайта было сделать литературу доступной для всех, кто желает ее читать.
Использование любых материалов сайта без согласования с администрацией запрещено.
Обратная связь