Велика бібліотека української літератури
» » » Життєвий вибір козаків у романі М. Шолохова «Тихий Дон»

Сочинения по русскому языку У романі Шолохова «Тихий Дон» дана широка панорама становлення Радянської влади на землі Війська Донського, показано, як непросто дався козакам вибір

Життєвий вибір козаків у романі М. Шолохова «Тихий Дон»

У романі Шолохова «Тихий Дон» дана широка панорама становлення Радянської влади на землі Війська Донського, показано, як непросто дався козакам вибір у цей складний період. У романі вперше був показаний трагізм революції, особливо трагізм громадянської війни, коли по різні сторони виявилися друзі, що виросли разом, односільчани, які все життя жили бік об бік. Шолохов показав «вагомо» і «зримо», що «сила звички мільйонів і десятків мільйонів – найстрашніша сила». Козаків цілком влаштовував їхній патріархальний уклад життя, де багато чого визначалося особистісними якостями людини. Після революції козацтво, заколотне по своїй суті, «проголосувало» за Радянську владу. Але вибір був не остаточний і тривав декілька років на полях громадянської війни. Люди пережили страшні роки, коли агітація проходила зі зброєю в руках. І найдужчим аргументом у цьому виборі були факти. З перших сторінок роману ми відчуваємо контрасти життя і побуту землі Війська Донського. З одного боку, читач бачить розгнузданість, дикість побуту, коли п’яний батько може зґвалтувати дочку, а чоловік дуже часто б’є дружину.

А з іншого боку, ми бачимо працьовитих людей, для яких перший день косовиці – чи ледве не головне свято в році. Козаки радісно й із задоволенням працюють, це не підневільна праця, а праця сьогодення, гарного хазяїна. Крім того, це відважні люди. Хоча козаки мають досить мрячні уяви про зовнішній світ, причини і цілі війн, у яких їм доводиться брати участь, вони добре знають історію своїх предків, пам’ятають прекрасні козачі пісні і люблять їх співати, разюче почувають красу природи. Вони свято дотримуються традицій й звичаїв, і в той же час зарозуміло ставляться до сусідів – українських і російських мужиків. Разом з тим внутрішньо це вільні люди. Роман починається оповіданням про появу дружини-туркені в будинку діда Григорія Мелехова. У цьому проявляється його внутрішня воля, вміння протиставити себе загальноприйнятим нормам, що говорить про силу характеру козака. Інакше і бути не могло: адже предки козаків бігли на Дон від влади поміщиків і державних тягот ще в XVI столітті. Тому вони так вільні внутрішньо, не зв’язані ніяким путом. У їхньому зарозумілому відношенні до кріпосного селянства було щось від аристократично-феодальної усмішки над простолюдином, що не вміє скакати на коні і володіти зброєю. Примітно, що козачки Дуняша і Дар’я надриваються від реготу, бачачи червоноармійців, що невміло сидять у сідлі. Козаки пам’ятали, що земля і вільності дісталися їм не даром, а часто відстоювалися у боротьбі із самодержавством. На Доні прекрасно пам’ятали Степана Разіна, Омеляна Пугачова, Кіндрата Булавина і пишалися ними. Навіть Леніна на Доні зарахували до козаків. Впевненість козаків у тім, що всі волелюбні ідеї можуть народитися тільки на цій землі вільних людей. «Прадіди наші кров’ю її полили, – говорить про свою землю Григорій Мелехов, – тому, може, і народить наш чорнозем». Козача вільність була оплачена сповна царською службою. З XVIII століття козаки беруть активну участь у всіх військових походах Росії.

Військове молодецтво було платою за земельний наділ і право самим вибирати станичних і окружних отаманів. У спокійні часи козацтво трудилося і багатіло. Тому у козаків легко могло виникнути переконання, що щастя – справа рук людини: подвиг зобов’язаний хвацькості козака, а багатство – його працьовитості. Звідси яскраві індивідуальності, могутні характери і героїчне, навіть епічне, по суті, світовідчування. Звичайно, XX століття принесло нове на землю Війська Донського. Це був довгий, повільний процес. Так, козацтво Нижнього Дону, що живе більш багато, на більш родючих землях, здавна перебувало в антагонізмі з козаками Верхнього Дону. Але лише у 1918 році, у розпал цивільної воїни, «завершиться великий розділ». Тільки тоді історія остаточно розділила верховцев з низовцами. «Але початок розділення намітився ще сотні років тому». У першій книзі роману ясно видно, що довоєнне козацтво неоднорідно: це купець Мохов, кулак Шулік, середняки Мелехови, є і явна біднота – робітники на млині, сезонні працівники. Незважаючи на явні розходження в матеріальному статку, ці люди зв’язані патріархальною єдністю. Поміщик Листницький здивований, що син козака Мелехов наймається до нього в кучері. Кулак Шулік сам трудиться до втрати сил і виховує дочку в працьовитості.. Він видає її заміж не з розрахунку, а по голосу її серця. Ненависть Григорія до молодшого Листницького аж ніяк не класова, а породжена чоловічими ревнощами і образою. Цю згуртованість козаків відразу відчув навіть такий досвідчений агітатор, як Штокман.

Він довго і терпляче шукає підхід до козацької бідноти, намагаючись розбудити невдоволення існуючими порядками. На Доні, однак, ще немає революційної ситуації. Господарства по більшій частині міцні, як, наприклад, у Мелехових або Астахових. Тому так важко працювати тут Штокману, і людям незрозуміло, для чого повставати проти влади, коли звичне життя настільки добре налагоджене. От і виявилося, що козаки, що очолювали колись народні повстання проти царів, через кілька століть стали оплотом самодержавства. На них покладає надії і Тимчасовий уряд. За наказом Керенського в Петроград для захисту Зимового палацу із фронту направляються саме козацькі частини. Непросто було відновити козаків проти самодержавства. Але козаки не підтримали Корнілова і не стали захищати Зимовий. Як і всьому народу, козацтву був потрібний мир. Люди втомилися від війни, гарним хазяям хотілося додому, до сімей. Гасла соціалістичної революції викликали не ентузіазм, а здивування, а потім занепокоєння. «У нас Військове коло, влада народна – на що нам Ради?» – запитували козаки. Колишньої влади вони були вірні беззавітно, а нова влада, що виникла, ще не придбала поваги у цих звиклих приймати самостійні рішення людей. Козаки розійшлися по своїх господарствах. І все ж таки революція ввірвалася на Дон і поставила козаків перед вибором. Тепер вже не донці ходили в далекий Петербург «утихомирювати» робітників і студентів, а робітники і матроси Петрограда прийшли сюди. Земля Війська Донського виявилася опорою Добровольчої армії і інтервентів. Тільки з наближенням червоних починається поділ настільки згуртованого раніше козацтва. Невидима лінія фронту пройшла через кожну станицю, через кожний хутір. На донську землю приходить громадянська війна. Якщо в перших книгах роману козаки боролися в Галичині і Австрії, а потім, відмовившись іти на червоний Петроград, були лише епізодичними персонажами в громаді подій, тепер вони – головна опора білих і інтервентів – грають фінал громадянської війни, як головні герої всесвітньо-історичної драми. Козацтво, що бореться на своїй землі, що коливається між революцією і реакцією, сильне, збройне, що має досвід недавньої війни, було однією з останніх перешкод на шляху революції.

Козакам довелося вибирати, на чиїй вони стороні, хоча автор увесь час показує, що будь їхня воля, все залишилося б як є. Примітно, що козаки не хотіли воювати за межами свого Донського округу і два рази залишали війська, як тільки бойові дії виходили за межі їхньої землі. Але занадто волелюбні були ці люди, занадто звикли жити своїм розумом, а не по вказівці, щоб безмовно зносити як непомірні утиски комуністів, так і зарозумілість кадетів. Козаки були готові співробітничати з будь-якою владою, яка б шанобливо поставилася до їхнього життєвого укладу. Але цього вони не дочекалися ні від комуністів, ні від кадетів. Те, що козаче повстання приречене із самого початку, було ясно самим далекоглядним з них, наприклад Григорієві Мелехову.

Але безмовно підкорятися ці вільні люди теж не звикли. Тому настільки важко і з такими великими жертвами встановлювалася Радянська влада на Доні. Після багатьох років війни люди втомилися пручатися, втомилися від війни, втрат близьких. Вони побачили, що будь-яка влада приносить із собою позбавлення і приводить своїх карателів. Козаки поступилися, захотіли, нарешті, миру, і він прийшов на змучену громадянською війною донську землю.
Хотите создать по-настоящему уникальный и прибыльный интернет-магазин, который будет привлекать клиентов?
Создание интернет-магазина поможет вам стремительно развивать свой бизнес, увеличить количество продаж, а самое главное, получать высокую прибыль!
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика
© 2014 - 2017 BigLib.info — это сокращение от Big Library (большая библиотека).
Целью создания этого сайта было сделать литературу доступной для всех, кто желает ее читать.
Использование любых материалов сайта без согласования с администрацией запрещено.
Обратная связь