Велика бібліотека української літератури
» » » Образ Петербурга у творах Гоголя

Сочинения по зарубежной литературе Це не правило, але в житті нерідко трапляється, що жорстокі і безсердечні люди, що ображають і принижують гідність інших, виглядають у кінцевому

Образ Петербурга у творах Гоголя

Це не правило, але в житті нерідко трапляється, що жорстокі і безсердечні люди, що ображають і принижують гідність інших, виглядають у кінцевому рахунку більше слабкими і нікчемними, ніж їхні жертви. Ще Демокріт свого часу говорив, що “здійснює несправедливість найнещасніші несправедливо страждає”.

Таке ж враження духовної мізерність і утлості від кривдників дрібного чиновника Акакія Акакійовича Башмачкіна залишається у нас після прочитання повісті Гоголя “Шинель”, з якої, за образним висловом Достоєвського, вийшла вся російська література.

“Ні, я більше не маю сил терпіти! Що вони роблять зі мною! .. Вони не розуміють, не бачать, не слухають мене … “Багато хто з великих письменників відгукнулися на цю благання героя повісті Гоголя, по-своєму осмислили і розвинули образ” маленької людини “у своїй творчості. Цей образ, відкритий ще Пушкіним, після появи “Шинелі” став одним із центральних у літературі 40-х років. Тема відкрила дорогу зображенню “послідовників” Акакія Акакійовича у творчості Салтикова-Щедріна, Некрасова, Островського, Толстого, Буніна, Чехова, Андрєєва. Багато хто з них постаралися побачити в “маленьку людину” свого маленького героя, “свого брата” з притаманними йому почуттями доброти, вдячності і благородства.

Що ж таке “маленька людина”? У якому сенсі “маленький”? Мал ця людина саме в соціальному плані, оскільки займає одну з нижніх сходинок ієрархічних сходів. Його місце в суспільстві мало помітно або зовсім не помітно. “Маленький” ця людина ще й тому, що світ його духовного життя і людських домагань також до крайності звужений, обідні, обставлений всілякими заборонами і табу. Для нього, наприклад, не існує історичних та філософських проблем. Він перебуває у вузькому і замкнутому колі своїх життєвих інтересів.

Гоголь характеризує головного героя своєї повісті як людину убогу, пересічного, незначного і непомітного. У житті йому відведена незначна роль переписувача департаментського документів. Вихований в атмосфері беззаперечного підпорядкування та виконання розпоряджень начальства, Акакій Акакійович Башмачкіна не звик міркувати над змістом і сенсом своєї роботи. Ось чому, коли йому пропонують завдання, що вимагають прояви елементарної кмітливості, він починає хвилюватися, переживати і врешті-решт приходить до висновку: “Ні, краще дайте я перепишу що-небудь”.

Духовне життя Башмачкіна співзвучна його внутрішнім сподіванням. Збирання грошей на придбання шинелі стає для нього метою і сенсом життя, наповнюючи її щастям очікування виконання заповітного бажання. Крадіжка шинелі, придбаної шляхом таких великих поневірянь і страждань, стає для нього справді катастрофою. Оточуючі лише посміялися над його бідою, проте ніхто не допоміг йому. “Значна особа” так нагримав на нього, що бідолаха втратив свідомість. Майже ніхто не помітив і смерті Акакія Акакійовича, що послідувала незабаром після його хвороби.

Не дивлячись на “унікальність” створеного Гоголем образу Башмачкіна, він не виглядає у свідомості читача самотнім, і ми представляємо, що існувало безліч таких же маленьких, принижених людей, які поділяють спадок Акакія Акакійовича. У цьому узагальненні образу “маленької людини” позначилася геніальність письменника, сатирично представив і саме суспільство, що породжує свавілля і насильство. У цьому середовищі все більш і більш збільшується жорстокість і байдужість людей одне до одного. Гоголь був одним з перших, хто відкрито і голосно заговорив про трагедію “маленької людини”, повага до якого залежало не від його душевних якостей, не від освіченості й розуму, а від його положення в суспільстві. Письменник з співчуттям показав несправедливість і деспотичність суспільства до “маленькій людині” і вперше закликав його звернути увагу на цих непомітних, жалюгідних і смішних, як здається на перший погляд, людей.

“Між нами не може бути ніяких тісних відносин. Судячи по гудзиках вашого віцмундирі, ви повинні служити по іншому відомству “. Ось так по гудзиках мундира, за іншими зовнішніми ознаками визначається відразу і назавжди ставлення до людини. Так “затоптує” людська особистість. Вона втрачає гідність, адже людина не тільки інших оцінює по багатству і знатності, а й себе.

Гоголь закликав суспільство поглянути на “маленької людини” з розумінням і жалем. “Матінка, спаси твого бідного сина!” – Напише автор. І дійсно, деякі кривдники Акакія Акакійовича раптом розуміли це і починали відчувати муки совісті. Один молодий службовець, який вирішив, як і всі, пожартувати над Башмачкіна, зупинився, вражений його словами: “Залиште мене, навіщо ви мене ображаєте?” І молода людина здригнувся, побачивши, “як багато в людині нелюдський, як багато приховано лютої грубості … “.

Волаючи до справедливості, автор ставить питання про необхідність покарати нелюдяний суспільства. В якості реваншу і відшкодування за понесені за життя приниження та образи Акакій Акакійович, що встав в епілозі з могили, є перехожим і відбирає у них шинелі і шуби. Він заспокоюється лише тоді, коли забирає шинель у “значного особи”, який зіграв трагічну роль в житті маленького чиновника.

Сенс фантастичного епізоду воскресіння Акакія Акакійовича і його зустрічі зі “значною особою” полягає в тому, що навіть в житті самого, здавалося б, нікчемного людини є такі моменти, коли він може стати людиною в найвищому розумінні цього слова. Зриваючи шинель з сановного особи, Башмачкіна стає в своїх очах і в очах мільйонів таких же, як він, принижених і ображених людей героєм, здатним постояти за себе і відповісти на нелюдяність і несправедливість навколишнього світу. У такій формі висловилася помста “маленької людини” чиновницькому Петербургу.

Талановите зображення в поезії, літературі, так само як і в інших видах мистецтва, життя “маленької людини” відкривало для широкого кола читачів і глядачів ту нехитру, але близьку їм істину, що життя і “звивини” душ “звичайних людей” анітрохи не менш цікаві, ніж життя видатних особистостей. Проникаючи в це життя, Гоголь і його послідовники в свою чергу відкривали для себе нові грані людського характеру та духовного світу людини. Демократизація підходу митця до зображуваної дійсності призводила до того, що створювані їм герої в критичні хвилини свого життя могли стати врівень з найбільшими особистостями.

У своїй повісті Гоголь сконцентрував свою основну увагу на долі особистості “маленької людини”, проте зроблено це було з такою майстерністю і проникливістю, що, співпереживаючи Башмачкіна, читач мимоволі замислюється і про своє ставлення до всього навколишнього світу, і в першу чергу про почуття гідності і поваги, які повинен викликати до себе кожна людина, незалежно від його соціального та матеріального становища, а лише з урахуванням його особистих якостей і достоїнств.
Хотите создать по-настоящему уникальный и прибыльный интернет-магазин, который будет привлекать клиентов?
Создание интернет-магазина поможет вам стремительно развивать свой бизнес, увеличить количество продаж, а самое главное, получать высокую прибыль!
© 2014 - 2017 BigLib.info — это сокращение от Big Library (большая библиотека).
Целью создания этого сайта было сделать литературу доступной для всех, кто желает ее читать.
Использование любых материалов сайта без согласования с администрацией запрещено.
Обратная связь